chrome firefox opera safari iexplorer

Маріїнська безодня, або 17 років реставрації палацу з українських кишень

27 березня 2019 о 13:03
ukr.segodnya.ua

Що? Війна не закінчилася? На ній заробляють бариги? Комунальні тарифи зашкалюють? Проїзд  будь-якому транспорті скоро коштуватиме, як політ на Місяць? Та облиште! Все це дрібниці порівняно з тим, що у  киян та гостей столиці з’явилися леви.

Не особисто у кожній родині, звичайно, але вистачить на всіх: віднедавна новісінькі скульптури левів постали при  вході до Маріїнського палацу, котрий, як відомо, все реставрують і ніяк не дореставрують. 

Відтепер мешканці столиці мають нову розвагу. Називається «Вгадай, хто це?» У соцмережах народ б’ється об заклад: чи бачили автори зображень коли-небудь живого лева. 

Але жарти жартами, насправді ж все не так просто. Очільниця проектувальників реставрації  палацу заявила, що оригінальні статуї левів були гіпсовими, тому опинилися у стані, який не передбачає відновлення. Тож їх замінили на… мармурових.  Виготовлених буцімто в Китаї, де леви виглядають, не виключено, саме так. 

Тим часом доскіпливі користувачі соцмереж виявили, що подібних звірят виготовляють у м. Києві, в майстерні Stone Shop, яка переважно створює надмогильні  шедеври. В тому числі й біломармурових мавпо-левів вартістю близько 113 тис.грн. за штуку.  

Втім, знову ж таки, проблема значно серйозніша, ніж  кітчеві чиновничі смаки. Й вона перебуває, як завжди – не повірите! —  у площині бюджетного фінансування.

Реставрація Маріїнського палацу розпочалася у 2007р.   й мала завершитися протягом 4 років. Роботи то починалися, то  переносилися, то й геть зупинялись. А коли зупинялися- все нещодавно оновлене валилося, трощилося й сипалося, завдаючи державній (нашій з вами) кишені нових і нових збитків. У деяких місцях протік дах, по щойно відремонтованих стінах поповзли тріщини…

Тим часом фахівці  перераховували-змінювали кошторис – вгадайте, у який бік?..  

2011р. Державне управління справами запланувало  витратити 2,5 мільйони з Державного бюджету на  коригування проектно-кошторисної документації реставраційних робіт. Тендер було оголошено з одного учасника —  Державного підприємства «Проектне бюро Державного управління справами». 

Згідно зі звітом Рахункової палати від 20 грудня 2016р.:«За останні 2,5 роки на фінансування реставрації та пристосування Маріїнського палацу було спрямовано найбільший обсяг коштів за весь період реалізації проекту (14 років). При цьому Маріїнський палац є однією із 1501 пам’ятки культурної спадщини. Пріоритетне його фінансування унеможливило використання 119,6 млн грн бюджетних коштів у 2014–2015 роках на розв’язання нагальних соціально-економічних проблем країни.»

Отже, у 2014–2015 роках та протягом І півріччя 2016 року на реставрацію Маріїнського палацу  надійшло 147 млн гривень. У 2014–2015 роках головним розпорядником бюджетних коштів цієї реставрації було  Мінрегіон, яке, фактично, делегувало ці повноваження Державному управлінню справами при Президентові України. У 2016 році головним розпорядником бюджетних коштів вже була безпосередньо «ДУСя». 

 Рахункова палата у своєму звіті навела детальні приклади того, що ані Мінрегіон, ані ДУСя  не забезпечили ефективного і результативного використання бюджетних коштів: порушувалися норми чинного законодавства при укладанні договорів, виконанні робіт на об’єкті, порушувалися проектні рішення, суттєво завищувалася вартість робіт, замовлялися  додаткові, не передбачені у проекті роботи на десятки мільйонів гривень…

Зі звіту РП: «Фактично при виконанні робіт із порушенням вимог чинного законодавства використано 9497,3 тис. грн, нераціонально – 17789,9 тис. грн, неекономно – 4175,6 тис. гривень Лише вибірковою перевіркою актів виконаних робіт були встановлені численні факти завищення норм витрат будівельних матеріалів і обсягів фактично виконаних робіт (в окремих випадках – більш як у 4 рази)».

Маріїнський палац оздоблювався коштовними  предметами інтер’єру; купувалося дороге обладнання, що жодними нормативами не було обґрунтовано. Закуповувалося й обладнання, котре не встановлювалося й роками, псуючись, лежало на тимчасових складах.

Контроль за використанням бюджетних коштів відбувався не знати як чи й взагалі був відсутній. 

Рахункова палата вказала й ще на одну цікавинку: станом на 2016 рік  вартість об’єкта становила 1 млрд 469 млн 857 тис. грн і зросла порівняно з техніко-економічним обґрунтуванням у 8,5 разів (!), а з проектом 2008 року – у 3,5 рази (тоді Кабмін затвердив загальну кошторисну вартість робіт у сумі 427 млн 558 тис грн).

 Своїм тодішнім рішенням (від 20 грудня 2016 р. № у № 27-1) Рахункова палата поінформувала про результати аудиту Верховну Раду України та Президента України, а Кабінету Міністрів України рекомендувала не збільшувати кошторисної вартості реставрації, затвердженої постановою КМУ від 22.07.2016 № 507. Також Рахункова палата сформулювала низку приписів  для Мінфіну, Мінкономрозвитку та Держвного управління справами,   щоб завершити реставрацію Маріїнського палацу в терміни, визначені титулом будови, який затверджено 30.09.2016 (ІІ квартал 2019 року).

Ще важливо: РП рекомендувала Національній  поліції України призначити будівельні експертизи для встановлення фактичних обсягів проведених будівельно-монтажних робіт  і витрат будівельних матеріалів, а в разі  виявлення ознак злочинів — порушити кримінальне провадження та притягнути винних до відповідальності.  

Чи призначалися експертизи, чи за їхніми результатами порушувалися провадження й чи були виявлені та покарані  винні – історія про те мовчить…

Станом на квітень 2017р. було виконано лише чверть робіт…

 Роботи тривали 17 років замість запланових 4-х. Як загалом виявилося, реставрація Маріїнського палацу  коштує більше, ніж вартість януковичевого Межигір’я з усіма хонками та іншими витребеньками. Можна лише уявити, скільки всього – грошей, будівельних та цінних  оздоблювальних матеріалів тощо – «спливло» за цей час.

«Рідна країна» не  раз і не двічі привертала увагу суспільства до кричущих неподобства і цинізму, з якими під виглядом реставрації однієї з українських архітектурних пам’яток з бюджету країни «висмоктуються» фінансові й інші ресурси. Пам’ятка ж тим часом руйнується і занепадає.

Тепер от – заявлено, що реставрація завершиться наприкінці червня цього року.

Насправді «все» для деяких спритників може завершитися раніше – 31 березня, коли «торгівці  у храмі» закінчать свої безславні дні у владі. 

фото: Lola Madino

Може, й «замовник левів» — Державне управління справами (якщо не буде ліквідоване) таки отямиться і поверне справжніх левів на їхнє звичне місце.

А мармурових  мавпоподібних, зрештою, нехай би пан Порошенко забирав собі до маєтку. Аби нагадували про вилазку до Печерських пагорбів. Вельми для народу невеселу, але  не без позитиву: бо все, повторимо, рано чи пізно закінчується…

Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

Розділи: Політика

6 грудня

Інші дати
День Збройних сил України
6 грудня 1991 року Верховна Рада прийняла Закони "Про оборону України" та "Про Збройні Сили України". Тому саме ця дата увійшла в історію сучасної Української держави як День Збройних Сил України.
Розгорнути
Народився Олександр Оглоблин
(1899, м.Київ - 1992) — український історик, архівіст та політичний діяч, автор близько 1000 наукових праць.
Розгорнути
Народився Микола Амосов
(1913, Росія – 2002) – видатний український лікар, хірург, вчений, директор Інституту серцево-судинної хірургії.
Розгорнути
Народився Микола Колесса
Мико́ла Філаре́тович Коле́сса (6 грудня 1903, Самбір, Львівська область — 8 червня 2006, Львів) — український композитор, диригент, педагог, засновник української диригентської школи.
Розгорнути
Народився Анатолій Костецький
(1948, м. Київ - 2005) - український письменник, перекладач, видавець, педагог. Автор поетичних та прозових книжок для дітей, зокрема "А метеликам - весело", "Все про мене", "Лист до птахів", "Пісня для всіх", "Нас батьки не розуміють", "Постукай у моє вікно", "Пригодам - ура" та ін.
Розгорнути