chrome firefox opera safari iexplorer

Лише у цьому році реставрація Маріїнського палацу «зʼїла» 400 мільйонів гривень платників податків

11 жовтня 2017 о 14:12

Кабінет Міністрів своєю Постановою виділив додаткових 200 млн грн на програму реставрації Маріїнського палацу в Києві, повідомляє сьогодні DT.UA.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту відповідної Постанови, виділені кошти підуть, зокрема, на комплекс реставраційних робіт у залах палацу. Першу чергу будівництва об'єкта планується ввести в експлуатацію 1 січня 2018 року.

Як відомо, рішення про реконструкцію та реставрацію Маріїнського палацу було прийняте Урядом у 2002 році. З цього часу розпочалися підготовчі та проектні роботи, а після реставрації палац мав бути пристосований для сучасних потреб при відновленні первісних інтер’єрів згідно з архівними матеріалами або аналогами.

Водночас будівельні роботи розпочаті лише у 2007 році.

Згідно з офіційним Звітом Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених на реставрацію та пристосування Маріїнського палацу, за 14 років реставрації Маріїнського палацу виконано лише чверть робіт. Роботи виконувались фрагментарно і з численними порушеннями. На початок 2017 року було виконано більшу частину робіт лише у правому флігелі (близько 80% робіт). Технічний стан головного фасаду, паркового фасаду та фасадів лівого флігеля палацу був незадовільний, констатувала Рахункова палата.

Згідно з нормативами, реставрація Маріїнського палацу мала тривати 48 місяців (погоджено Укрінвестекспертизою та затверджено Урядом як у 2003 році, так і у 2008 році). Проте, фактично роботи тривають уже понад 10 років. А станом на 01.10.2016 р. для завершення реставрації необхідно було ще 34 місяці (тобто, майже 3 роки)…

Лише цифри

У 2014–2015 роках та протягом І півріччя 2016 року на вказану реставрацію надійшло 147 млн гривень. Тоді головним розпорядником бюджетних коштів цієї реставрації був Мінрегіон, який, фактично, делегував ці повноваження Державному управлінню справами при Президентові України.

У 2016 році головним розпорядником бюджетних коштів вже було безпосередньо ДУСі. У Державному бюджеті-2016 на «Реставрацію та пристосування Маріїнського палацу» було виділено 95 млн грн.

У Державному бюджеті-2017 на реставрацію було передбачено 200 млн грн. Плюс додаткові 200 млн грн (згідно з Постановою КМУ).

У Державному бюджеті-2018 на «Реставрацію та пристосування Маріїнського палацу» передбачено ще 200 млн грн платників податків.

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути