chrome firefox opera safari iexplorer

За 14 років реставрації Маріїнського палацу виконано лише чверть робіт

11 квітня 2017 о 13:24

За 14 років реставрації Маріїнського палацу виконано лише чверть робіт. Роботи виконувались фрагментарно і з численними порушеннями. На сьогодні виконано більшу частину робіт лише у правому флігелі (близько 80% робіт). Технічний стан головного фасаду, паркового фасаду та фасадів лівого флігеля палацу незадовільний.

Про це йдеться у Звіті Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених на реставрацію та пристосування Маріїнського палацу, який оприлюднений на офіційному сайті установи. 

Рахункова палата нагадує, що рішення про реконструкцію та реставрацію Маріїнського палацу було прийняте Урядом у 2002 році. З цього часу розпочалися підготовчі та проектні роботи, а після реставрації палац мав бути пристосований для сучасних потреб при відновленні первісних інтер’єрів згідно з архівними матеріалами або аналогами. Водночас будівельні роботи розпочаті лише у 2007 році.

У 2014–2015 роках та протягом І півріччя 2016 року на вказані цілі надійшло 147 млн гривень. Проте до теперішнього часу роботи не завершені. У 2014–2015 роках головним розпорядником бюджетних коштів цієї реставрації був Мінрегіон, яке, фактично, делегував ці повноваження Державному управлінню справами при Президентові України. У 2016 році головним розпорядником бюджетних коштів вже було безпосередньо ДУС.

Рахункова палата вказує на те, що за останні 2,5 роки на фінансування реставрації та пристосування Маріїнського палацу було спрямовано найбільший обсяг коштів за весь період реалізації проекту (14 років). При цьому Маріїнський палац є однією із 1501 пам’ятки культурної спадщини. А тому, на думку установи, пріоритетне його фінансування унеможливило використання 119,6 млн грн бюджетних коштів у 2014–2015 роках на розв’язання інших проблем.

Рахункова палата у своєму звіті наводить детальні приклади того, що ані Мінрегіон, ані ДУСя  не забезпечили ефективного і результативного використання бюджетних коштів: зокрема, вказується на порушення норм чинного законодавства при укладанні договорів, виконанні робіт на об’єкті, порушення проектних рішень, суттєві завищення вартості робіт, замовлення нових додаткових, не передбачених у проекті робіт на десятки мільйонів гривень тощо.

У Звіті Рахункової палати зазначається, що лише вибірковою перевіркою актів виконаних робіт були встановлені численні факти завищення норм витрат будівельних матеріалів і обсягів фактично виконаних робіт (в окремих випадках – більш як у 4 рази). Маріїнський палац оздоблювався дороговартісними предметами інтер’єру, закуповувалося дороге обладнання, що жодними вимогами або нормативами не обґрунтовано. Аудитом встановлені також численні факти придбання обладнання, яке не встановлювалося у палаці і роками лежало на тимчасових складах.

До речі, протягом 2014—2015 років і І півріччя 2016 року питання використання бюджетних коштів на реставрацію та пристосування Маріїнського палацу жодного разу на колегіях Мінрегіону не розглядалися! Тобто, фактично, контроль за використанням бюджетних коштів був відсутній.

Рахункова палата у своєму Звіті вказує на ще одну цікаву деталь: у 2016 році вартість об’єкта становила вже 1 млрд 469 млн 857 тис. грн, і збільшилась порівняно з техніко-економічним обґрунтуванням у 8,5 разів (!), з проектом 2008 року – у 3,5 рази (тоді Кабмін затвердив загальну кошторисну вартість робіт у сумі 427 млн 558 тис грн).

Згідно з нормативами, реставрація Маріїнського палацу мала тривати 48 місяців (погоджено Укрінвестекспертизою та затверджено Урядом як у 2003 році, так і у 2008 році). Проте, фактично роботи тривають уже понад 10 років. А станом на 01.10.2016 р. для завершення реставрації необхідно ще 34 місяці.

Своїм Рішенням від 20 грудня 2016 р. № у № 27-1 Рахункова палата поінформувала про результати аудиту Верховну Раду України та Президента України.

Кабінету Міністрів України вона рекомендувала не допускати збільшення кошторисної вартості реставрації та пристосування Маріїнського палацу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 507. Також установа виклала низку рекомендації для ДУС, Мінфіну та Мінкономрозвитку, щоб завершити реставрацію Маріїнського палацу в терміни, визначені титулом будови, який затверджено 30.09.2016 (ІІ квартал 2019 року).

А також звернулася до Національної поліції України, рекомендувавши призначити проведення будівельних експертиз з метою встановлення фактичних обсягів проведення будівельно-монтажних робіт та витрат будівельних матеріалів. У разі виявлення ознак злочинів, порушити кримінальне провадження та притягнути до відповідальності винних осіб.

«Рідна країна»

26 квітня

Інші дати
Леонід Плющ
1939 –  математик, публіцист, учасник правозахисного руху в СРСР. Дисидент. Член Ініціативної групи захисту прав людини, член Закордонного представництва Української Гельсінської групи.
Розгорнути
Народився Станіслав Тельнюк
(1935, с.Іскрівка Запорізька область – 1990) - український письменник, літературний критик, редактор, перекладач.
Розгорнути
Народився Микола Зеров
(1890, м.Зіньків Полтавська область - 1937) - український літературознавець, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії.
Емаль Дніпра, сліпучо-синій сплав. Газон алей і голе жовтоглиння, І в поводі прозорого каміння Зелені луки — як розлогий став. Ніколи так жадібно не вбирав Я красоти весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав. (Микола Зеров)
Розгорнути