chrome firefox opera safari iexplorer

18 травня 1892 року народився український художник Костянтин Піскорський

18 травня 2020 о 06:30
UA Modna

Часом Піскорського називають «художником інших світів».  Його творчість, що  належить до періоду українського мистецтва 1920-х років, є справді унікальним явищем. 

Костянтин Піскорський  народився  у Києві, в родині  професора  Київського Святоволодимирського університету, доктора всесвітньої історії  Володимира Костянтиновича Піскорського та вчительки Зінаїди Захарівни Піскорської (з дому Андрієнко).

В дитинстві з батьками бував за кордоном – в Іспанії , Франції.

Отримав блискучу освіту, зокрема – юридичну, в Казанському та Київському університетах.  

 З початком Першої світової війни Костянтина мобілізували. Однак через слабке здоров’я не воював, працював санітаром у київському лазареті  № 6. Закінчив курси при Київському військово-окружному інтендантському управлінні, отримав звання чиновника резерву.

Від квітня 1916 р. служив в Управлінні інтендантської армії Південно-Західного фронту в Бердичеві. 

У січні 1917 р. К.Піскорського перевели до Києва, у березні 1918 р. комісували. Повернувся на роботу до банку. 

 За фахом юрист, К.Піскорський однак своїм покликанням вважав образотворче мистецтво. 27-річним вступив до Київської Академії мистецтв, на курс  професора Георгія Нарбута, на той час уже цілковито сформувався як самобутній художник. Полотна Піскорського  з успіхом експонувалися на Першій виставці профспілки художників Києва. 

К.Піскорський працював з аквареллю, бронзою та сріблом у стилі сецесії, футуризму та абстракції. Його філософські погляди, що знайшли відображення у мистецтві, спиралися на єдність релігії, філософії та науки.  

Життя талановитого художника було коротким, як спалах на набосхилі українського мистецтва: 1922р. Костянтин Піскорський помер від висипного тифу. 

У творчому доробку К.Піскорського —  близько ста графічних композицій, ілюстрацій до літературних творів, розписів по дереву. 

Майже 50 років по його смерті родина зберігала роботи митця вдома і в такий спосіб врятувала від знищення. Адже їх могла спіткати трагічна доля і внаслідок боротьби ревнителів соцреалізму з усім «інакшим», і під час нацистської окупації.  

У 1970-і роки з’явилися монографії та публікації  про творчість Піскорського. Його роботи експонувалися в Україні й за кордоном, у тому числі — на виставці «Український авангард» у Загребі 1991р.

Нині роботи  К.Піскорського зберігаються в Національному художньому музеї України, Музеї історії Києва. 

Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути