chrome firefox opera safari iexplorer

18 травня 1892 року народився український художник Костянтин Піскорський

18 травня 2020 о 06:30
UA Modna

Часом Піскорського називають «художником інших світів».  Його творчість, що  належить до періоду українського мистецтва 1920-х років, є справді унікальним явищем. 

Костянтин Піскорський  народився  у Києві, в родині  професора  Київського Святоволодимирського університету, доктора всесвітньої історії  Володимира Костянтиновича Піскорського та вчительки Зінаїди Захарівни Піскорської (з дому Андрієнко).

В дитинстві з батьками бував за кордоном – в Іспанії , Франції.

Отримав блискучу освіту, зокрема – юридичну, в Казанському та Київському університетах.  

 З початком Першої світової війни Костянтина мобілізували. Однак через слабке здоров’я не воював, працював санітаром у київському лазареті  № 6. Закінчив курси при Київському військово-окружному інтендантському управлінні, отримав звання чиновника резерву.

Від квітня 1916 р. служив в Управлінні інтендантської армії Південно-Західного фронту в Бердичеві. 

У січні 1917 р. К.Піскорського перевели до Києва, у березні 1918 р. комісували. Повернувся на роботу до банку. 

 За фахом юрист, К.Піскорський однак своїм покликанням вважав образотворче мистецтво. 27-річним вступив до Київської Академії мистецтв, на курс  професора Георгія Нарбута, на той час уже цілковито сформувався як самобутній художник. Полотна Піскорського  з успіхом експонувалися на Першій виставці профспілки художників Києва. 

К.Піскорський працював з аквареллю, бронзою та сріблом у стилі сецесії, футуризму та абстракції. Його філософські погляди, що знайшли відображення у мистецтві, спиралися на єдність релігії, філософії та науки.  

Життя талановитого художника було коротким, як спалах на набосхилі українського мистецтва: 1922р. Костянтин Піскорський помер від висипного тифу. 

У творчому доробку К.Піскорського —  близько ста графічних композицій, ілюстрацій до літературних творів, розписів по дереву. 

Майже 50 років по його смерті родина зберігала роботи митця вдома і в такий спосіб врятувала від знищення. Адже їх могла спіткати трагічна доля і внаслідок боротьби ревнителів соцреалізму з усім «інакшим», і під час нацистської окупації.  

У 1970-і роки з’явилися монографії та публікації  про творчість Піскорського. Його роботи експонувалися в Україні й за кордоном, у тому числі — на виставці «Український авангард» у Загребі 1991р.

Нині роботи  К.Піскорського зберігаються в Національному художньому музеї України, Музеї історії Києва. 

Олена Бондаренко, 

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

14 жовтня

Інші дати
Віктор Баранов
1950 – український поет, прозаїк, перекладач. Автор численних поетичних збірок, повістей та романів. Лауреат літературних премій імені Є. Плужника та О. Гірника.
 
Розгорнути
Народився Лесь Сердюк
(1940, м. Харків - 2010) - український актор. Знявся  в понад 90 фільмах ("Загибель ескадри", "Як гартувалася сталь", "Батальйони просять вогню", "Гетьманські клейноди", "Мамай", "Тарас Бульба").
Розгорнути
Народилася Раїса Кириченко (Корж)
(1943,  с. Землянки Полтавської області - 2005) - українська співачка (мецо-сопрано), народна артистка УРСР. Лауреат державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Кращі пісні: "Чураївна", "Козачка", "Стремено", "Жіноча доля", "Мамина вишня".
Знову наснилось дитинство, Тепле, як гарна весна. Вишня вдіглася в намисто,Мама щаслива й сумна. Там за село проводжала Долю мою молоду... Щедро мені щебетала Мамина вишня в саду. (Слова Дмитра Луценка, музика Анатолія Пашкевича)
Розгорнути
Покрова Пресвятої Богородиці
Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча свято було впроваджене ще з часів хрещення Русі, особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття, при князі Андрії Боголюбським, який і збудував першу на Русі Покровську церкву. Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та особливо шанували ікони Покрови.
Розгорнути
День українського козацтва
Гей, на горі там женці жнуть, А попід горою, яром, долиною Козаки йдуть. Гей, долиною, гей, Широкою козаки йдуть... (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі