18 травня 1892 року народився український художник Костянтин Піскорський

UA Modna

Часом Піскорського називають «художником інших світів». Його творчість, що належить до періоду українського мистецтва 1920-х років, є справді унікальним явищем.

Костянтин Піскорський народився у Києві, в родині професора Київського Святоволодимирського університету, доктора всесвітньої історії Володимира Костянтиновича Піскорського та вчительки Зінаїди Захарівни Піскорської (з дому Андрієнко).

В дитинстві з батьками бував за кордоном – в Іспанії , Франції.

Отримав блискучу освіту, зокрема – юридичну, в Казанському та Київському університетах.

З початком Першої світової війни Костянтина мобілізували. Однак через слабке здоров’я не воював, працював санітаром у київському лазареті № 6. Закінчив курси при Київському військово-окружному інтендантському управлінні, отримав звання чиновника резерву.

Від квітня 1916 р. служив в Управлінні інтендантської армії Південно-Західного фронту в Бердичеві.

У січні 1917 р. К.Піскорського перевели до Києва, у березні 1918 р. комісували. Повернувся на роботу до банку.

За фахом юрист, К.Піскорський однак своїм покликанням вважав образотворче мистецтво. 27-річним вступив до Київської Академії мистецтв, на курс професора Георгія Нарбута, на той час уже цілковито сформувався як самобутній художник. Полотна Піскорського з успіхом експонувалися на Першій виставці профспілки художників Києва.

К.Піскорський працював з аквареллю, бронзою та сріблом у стилі сецесії, футуризму та абстракції. Його філософські погляди, що знайшли відображення у мистецтві, спиралися на єдність релігії, філософії та науки.

Життя талановитого художника було коротким, як спалах на набосхилі українського мистецтва: 1922р. Костянтин Піскорський помер від висипного тифу.

У творчому доробку К.Піскорського — близько ста графічних композицій, ілюстрацій до літературних творів, розписів по дереву.

Майже 50 років по його смерті родина зберігала роботи митця вдома і в такий спосіб врятувала від знищення. Адже їх могла спіткати трагічна доля і внаслідок боротьби ревнителів соцреалізму з усім «інакшим», і під час нацистської окупації.

У 1970-і роки з’явилися монографії та публікації про творчість Піскорського. Його роботи експонувалися в Україні й за кордоном, у тому числі — на виставці «Український авангард» у Загребі 1991р.

Нині роботи К.Піскорського зберігаються в Національному художньому музеї України, Музеї історії Києва.

Олена Бондаренко,