chrome firefox opera safari iexplorer

Реквієм за Героєм: 7 років, як не стало Бориса Возницького

23 травня 2019 о 10:23
photo-lviv.in.ua

23 травня 2012 року близько 9.00 Борис Григорович загинув у ДТП на автодорозі між селами Куровичі та Печенія Золочівського району.

Символічно, що саме сьогодні в Україні відзначають День Героїв. І щодо цього Героя в українців немає жодних дискусій.

Серце великого культурника, пасіонарія зупинилось. І разом з тим зародилась тривога про подальший вектор руху культурного життя Львова та України. Бо полем невтомної енергії Возницького був не лише Львів, масштаби його діяльності та її значення охопили всю Україну. Борис Возницький спричинився до відновлення низки замків: Підгорецького, Олеського, Золочівського, Свірзького, які тепер є культурним магнітом для тисячі відвідувачів з усієї України.

Дослідники наводять колосальні цифри, які засвідчують пасіонарність цієї постаті: за неповними підрахунками, директор Львівської галереї мистецтв і його співпрацівники врятували близько 36 000 творів мистецтва. Ця рятівна діяльність на теренах нашої держави не має аналогів у двадцятому столітті.

Саме він відкрив світу майстра Пінзеля. В ході численних експедицій із завалів та полум’я виймав шедеври, які люди через своє незнання нищили. Своєю місією Возницький вважав представити світовій спільності Пінзелеві скульптури. Його мрією було презентувати їх у Луврі. Для її здійснення Возницький зробив все можливе. І як жаль, що він не став свідком того фурору, який викликав цьогоріч його Пінзель у Франції. Не зміг побачити довжелезних черг, в яких люди очікували споглянути доробок знаменитого майстра із Галичини.

«Титул» «ангела-охоронця» культурної спадщини Возницькому присвоїли невипадково, хоч і неформально, звісно, але ангелом-охоронцем української культури він, без сумніву, був.

Чи можливо замінити таку постать? Це питання непокоїло багатьох. Проте зараз ми маємо змогу спостерігати, як справляється із викликами та новими завданнями на посаді директора Львівської галереї мистецтв (уже імені Возницького) донька Бориса Григоровича – Лариса Разінкова-Возницька. Наскільки важливою для неї є батьківська воля при прийнятті рішень, і як трепетно вона довершує батьківські цілі, і кожного разу, стоячи перед дилемами, задається питанням: «А як би вчинив батько?».

Джерело: vgolos.com.ua
Розділи: Видатні постаті

16 липня

Інші дати
Данило Демуцький
1893 – класик українського і світового кіно, кінооператор і фотограф. Кінооператор О. Довженка («Арсенал», «Земля»), Б. Барнета і І. Савченко. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954). Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1954). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1952). Жертва сталінських репресій.
Розгорнути
1990 р. — прийняття Декларації про державний суверенітет України
«Верховна Ради Української РСР, виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, ПРОГОЛОШУЄ державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах». («Декларація про державний суверенітет України»).
Розгорнути
Народився Василь Барка (Очерет)
(1908, с.Солониця, Полтавська область - 2003) - український письменник і перекладач.  Автор роману «Жовтий князь».  
Розгорнути