chrome firefox opera safari iexplorer

В липні можна святкувати ще один день закоханих

08 липня 2019 о 09:52

Після Івана Купала у християн є ще один «день закоханих» — День Святих Петра та Февронії, яких вшановують 8 липня. Хоча це свято є, швидше, святом кохання у шлюбі.

Романтична історія кохання цього подружжя докладно змальована автором XVI ст. Єрмолаєм-Еразмом в «Повісті про Петра та Февронію», що була написана невдовзі після канонізації подружжя.

Там розповідається історія кохання муромського князя до селянки, які жили щасливо на межі XII та XIII ст. Померли вони в один день, заповідаючи поховати себе в одній, заздалегідь приготованій, домовині. І хоча люди декілька разів ховали їх окремо, їхні тіла щоразу чудесною силою опинялися разом.

День Святих Петра та Февронії відзначається не так романтично, як це роблять у Західній Європі 14 лютого. Цього дня в православній традиції не прийнято робити подарунки в формі сердець або проводити вечори при свічках.

Православні у цей день моляться в храмах. У своїх молитвах молоді люди просять Бога про велику любов, а представники старшого покоління — про сімейну згоду.

Вважається також, що святі Петро і Февронія благословляють тих, хто укладає шлюб.

У жіночому монастирі Мурома досі зберігаються мощі святих благовірних князів Петра і Февронії, які допомагають зміцнювати шлюб та зберігати сім'ю.

«Рідна країна»

Розділи: Традиції

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі