15 вересня
виповнилось 215 років від дня народження першого ректора Київського
університету, науковця та історика Михайла Максимовича. З ініціативи лідера
Громадського руху «Рідна країна» Миколи Томенка громадськість вшанувала пам`ять
Великого українця в Каневі.

«Коли ми кажемо Максимович, то маємо на увазі й Шевченка, коли кажемо Михайлова гора, то маємо на увазі й Чернечу гору, оскільки долі цих визначних українців тісно переплелись. Тому відзначення цієї дати ми розпочали саме з Чернечої гори, — сказав Томенко, і пояснив чому: — Чернечу гору вподобав Шевченко саме за порадою вченого-історика Максимовича. Як відомо, Кобзар ніколи не був у Каневі, але з захопленням дивився на канівські схили з Михайлової гори, коли гостював у свого друга – Михайла Максимовича».

Делегація
представників «Рідної країни», КНУ імені Тараса Шевченка, Національного
університету біоресурсів та природокористування, Канівського природного
заповідника та Шевченківського національного заповідника вшанували пам`ять Тараса
Шевченка покладанням квітів. Під час урочистостей лідер «Рідної країни» Микола
Томенко звернув увагу на стан останнього місця спокою Михайла Максимовича.

«Склалась така ситуація, коли один із творців українського світу й української ідеї Михайло Максимович залишається мало відомою постаттю в суспільстві. Наше завдання сьогодні не лише пошанувати його пам`ять, а й упорядкувати його могилу. Сьогодні ми однаково маємо відкрите питання щодо того, якою буде доля прилеглої території, оскільки санаторій, який знаходиться поруч, більше не функціонує, тому опікуватись місцем, де 30 років прожив перший ректор та визначний науковець, крім небайдужих патріотів, просто нікому.»

Спільно з керівником Черкаського інституту пожежної безпеки Олександром Тищенком та директором Канівського природного заповідника Володимиром Пилипенком, команда «Рідної країни» упорядкували могилу Михайла Максимовича для того, щоб на належному рівні вшанувати його пам`ять.

Томенко зазначив,
що найкращим виходом з такої ситуації було б перетворення цього місця на
історичний заповідник. 

«За таких умов, Канівський заповідник та заповідник Михайлової гори могли б об`єднати правий та лівий береги Дніпра й презентувати унікальну природу, розповісти про життя та діяльність знаменитої трійки – Максимовича, Шевченка й Гоголя, які були тут, оспівували в своїй творчості унікальну річку Дніпро, пропагували рідну культуру, народну мову та історію. Тому, шануючи Михайла Максимовича, мусимо думати про те, як захистити цю територію — Чернечої та Михайлової гір. Саме ці схили є очевидцями великих справ, які стали передвісниками української ідеї, держави та незалежності.»