chrome firefox opera safari iexplorer

1 жовтня 1858 року народився Адріан Кащенко – український письменник, етнограф, громадський діяч

01 жовтня 2019 о 11:59
dnipro.libr.dp.ua

Адріан (Андріан) Феофанович Кащенко народився у хуторі Веселому (нині містечко Веселе Запорізької області), в родині дрібномаєтних дворян козацького походження. Сім’я Кащенків була багатодітною: п’ятеро хлопців і чотири дівчини. Всі діти зусиллями батьків отримали добру освіту. А брат Адріана, Микола Кащенко, став згодом відомим вченим-ботаніком, академіком, засновником і директором Київського ботанічного саду.  

Після 3-го класу гімназії Адріан перейшов до юнкерського училища, по закінченні якого кілька років служив у війську.

Коли вийшов у відставку, працював контролером на залізниці — спочатку в Катеринославі, потім у Пермі, Санкт-Петербурзі,Туапсе, а від 1914р. – знову в Катеринославі. Одружився, купив невеличкий будиночок, потроху допомагав  батькам, а коли мама померла, забрав до себе батька й доглядав до його останніх днів.

Співпрацював з «Просвітою», влаштовував вечори пам’яті Тараса Шевченка. Організував  народний хор та бібліотеку.

Листувався з Оленою Пчілкою, Панасом Мирним. 

Друкуватися Адріан Кащенко почав у 1883р.( підписувався власним прізвищем та псевдонімами — А.Тертишний, А.Будій, Микола Дніпровий). Особливо популярними були його твори на історичну тематику, про героїчні козацькі часи: оповідання  «Запорозька слава», «На руїнах Січі», «Під Корсунем», «Над Кодацьким порогом (про гетьмана Івана Сулиму)», «Гетьман Сагайдачний», «Кость Гордієнко-Головко – останній лицар Запорожжя», повість «Зруйноване гніздо». «Оповідання про славне військо запорозьке низове» стало справжнім, як тепер би сказали,  бестселером.

От лише маленька цитата: «На прохання заходжалої людини записати її до Січі кошовий отаман питав:

— А в бога віруєш?

— Вірую! — відповідав гість.

— Перехрестись!

Коли той хрестився, то це було певним доказом, що він хрещений, і його брали на Січ. Те, хто він, навіть якої нації, нікого не цікавило. Розмова по-українському вважалася ознакою рідного народу, а до того, якого ти походження чи з якого громадського стану,ставилися байдуже, бо на Запорожжі всі були однакові й рівні».   

 Відомо, що якось Адріан Феофанович вирішив оселитися в Києві, ближче до культурного життя й до свого брата Миколи. Продав хату, гроші поклав у банк, а той «луснув» наступного ж дня. Довелося й далі тяжко працювати…          

Востаннє Адріан Кащенко приїхав до Києва восени 1917 р. Хворий, після недавнього   інсульту, — просити у влади на чолі з глибоко шанованими ним людьми, М.Грушевським та В.Винниченком – бодай  якоїсь пенсії. Пенсії йому не дали…

У 1917р. в Катеринославі заснували Українське видавництво. Невдовзі воно стало видавництвом А.Кащенка, в якому письменник  друкував також і власні твори. Через рік  видавництво згоріло.Чи був це навмисний підпал,так і не встановили.

1919р. А.Ф.Кащенко знову тяжко захворів. Протягом півтора року був прикутий до ліжка.   Помер 16 березня 1921р. в Катеринославі.

За радянської влади всі твори Адріана Кащенка  були вилучені з бібліотек. Жоден не побачив світ аж до 1989р. – деякі перевидавались у Канаді, Чехословаччині, Німечччині.

Залишилася невідомою доля впорядкованого П.Єфремовим 6-томного зібрання творів письменника. Не збереглися ні архів, ні епістолярій. Зрештою, й могила Адріана Кащенка досі не знайдена… 

7 грудня

Інші дати
Народився Микола Устиянович
(1811, м. Миколаїв, Львівська область – 1885) – українського письменника і громадського діяча. Окремі його вірші ««Верховино, світку ти наш», «Гей, браття опришки» стали українськими народними піснями.
Розгорнути
Народився Микола Вороний
(1871, м.Дніпропетровськ - 1938) - українського поета, громадсько-політичного діяча, театрознавця, перекладача. У 1917 р. був одним із засновників і режисерів Українського національного театру. Автор поетичних збірок «Ліричні поезії», «В сяйві мрій», поеми «Євшан-Зілля».
Розгорнути
Народилася Катерина Білокур
(1900, с.Богданівка, Київська область – 1961) – українська художниця-самоучка, майстер українського народного декоративного живопису. Автор картин «Півонії», «Богданівські яблука», «За селом», «Натюрморт», «Хата в Богданівці», «Гай», «Колгоспне поле» та ін.
«Як би ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!» (Пабло Пікассо про Катерину Білокур)
Розгорнути