Цей унікальний музейотримав свого часу спеціальну відзнаку в проекті «7 чудес Києва» —
складовій грандіозної Всеукраїнської акції «7 чудес України» (ініціатор та
організатор — Фонд Миколи Томенка «Рідна
країна»).
Музей — один із
найстаріших та найбільших в Україні; заснований наприкінці ХІХ століття як
перший у Києві загальнодоступний музей.
Він, без перебільшення, став символом єднання української інтелігенції, меценатів, усіх киян
навколо ідеї збереження і примноження здобутків українського мистецтва та
уславлення міста як однієї зі столиць культури.
Видатний київський архітектор Владислав Городецький
доопрацював проект споруди та керував будівництвом. З 249 тис. крб уряд виділив
тільки 100 тис. Крб. Родина
меценатів-патріотів Терещенків передала 108 тис. крб власних коштів. Решту зібрали
кияни, хто скільки міг, часом по карбованцю.
Терещенки, а також Варвара та Богдан Ханенки, Микола
Біляшівський, Данило Щербаківський, Вікентій Хвойка, Федір Ернст та багато
інших киян – підприємці, вчені, митці –
зробили величезний внесок у створення та розвиток музею. Так, власну
археологічну колекцію з 3145 предметів, оцінену тоді у 70 тис. крб., подарував
музею Богдан Ханенко.
Датою заснування
музею вважається 1 серпня 1899 р., коли у 5 залах першого поверху відкрилася виставка
історичних знахідок вченого-археолога Вікентія Хвойки, першовідкривача
Трипільської культури. Офіційно музей розпочав свою роботу 23 грудня
1904 року. Тобто рік 2019-й для НХМ – двічі ювілейний…
Нині фонди Національного художнього музею України
налічують майже 40 000 експонатів. Серед них – класичний живопис XIX ст., український авангард і мистецтво тоталітарного
періоду, твори межі XX-XXI
століть,графіка, стародруки.
Тут є також одне з
найкращих в Україні зібрання іконопису, козацьких портретів XVIII ст., колекція картин
«Козак Мамай».
Але всі ці скарби належним чином розташувати просто немає
де: потрібна площа щонайменше 30-40 тисяч
квадратних метрів. Нині ж загальна площа
музею становить близько 8 000
кв.м.
Відомо, що музею мали передати ділянку на Інститутській,
3 (музей протягом 10 років відстоював право на цю ділянку, яку тим часом , продавали й перепродавали, а 2012р.повернули
у власність громади міста). Ще потім було вирішено побудувати тут Музей
Майдану. Зрештою, дійшли згоди, що буде два музеї. Але… віз на тому ж таки
місці…
Кілька місяців тому Микола Томенко, відомий політик і
науковець, засновник Фонду «Рідна країна», коментуючи «веселу і кмітливу» ідею
новопосталої влади перетворити Адміністрацію Президента на художній музей,
зазначив: «Якщо у нової влади душа болить за культуру і мистецтво, то найпростіше
рішення — реконструювати історичний і знаковий для української громади Національний
художній музей. Він був
заснований рівно 120 років тому і відкритий 115 років тому і збудований з
ініціативи київської міської громади. Тож ідеться про унікальний проект,
створений зусиллями та грошима і експонатами саме тодішньої київської еліти.»
А сьогодні, за словами Миколи Томенка, музей
перетворюється на символ байдужості київської влади (зрештою, й
загальноукраїнської теж) до українських
культури та мистецтва, потреб столичної громади, а якщо ширше – до всіх
українців.
«Завжди були
люди, які, за крилатим висловом Є.Чикаленка, любили Україну не лише до глибини
душі, а й до глибини власної кишені. Гетьман Мазепа, Терещенки, Ґалаґани,
Ханенки й багато-багато інших, чий приклад міг би стати в нагоді нинішнім
владцям- мільйонерам та мільярдерам, — говорить Микола Томенко. – Я б
запропонував столичному мерові, замість тримати свої статки в іноземних банках,
частину використати на реконструкцію
Національного художнього музею. Чи міністрові культури, молоді та спорту зі своїх швейцарських рахунків скерувати
дещицю на таку благородну справу. А наша команда, в міру можливостей, долучилася би… »
Микола Томенко, як нам стало відомо, має намір офіційно
звернутися до міністра Культмолспорту і Київського міського голови з пропозицією
подати власний приклад патріотичного меценатства.
Справді, Томенко, як ніхто інший, має моральне право на
такі пропозиції. Адже він зі своєю командою однодумців не перший рік – і без
жодної копійки з державного чи місцевого бюджету! — займаються відновленням,
захистом і популяризацією українських національних святинь і культурних та
історичних надбань.
«Рідна країна»