chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні відзначаємо 156 років від дня народження Бориса Грінченка

09 грудня 2019 о 06:30

 

У 1891 р. Грінченко спільно з Миколою Міхновським, Іваном Липою, Миколою Вороним та іншими діячами заснував славнозвісне Братство Тарасівців, що чи не першим обґрунтовувало ідею цілковитої самостійності України. З 1904–го став одним з лідерів новоствореної Української демократичної партії. Невдовзі очолив Українську радикальну партію.

Обстоював поширення української мови у школі та в установах, укладав перші українські підручники і читанки. Один з організаторів і керівників товариства «Просвіта». Він провадив соціологічні дослідження: які книги народ розуміє і потребує, які книги варто видавати. А тоді організував єдине на підросійській Україні видавництво книжок українською мовою, де видано близько 50 назв накладом до 200 тисяч примірників.

Автор фундаментальних, але досі маловідомих етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів. Укладач знакового чотиритомного «Словаря української мови».

Сергій Єфремов писав: «У яку галузь українознавства не заглянеш — зустрінеш там Бориса Грінченка».

Можливо, саме завдяки йому стоїть зараз пам’ятник Шевченкові перед Київським університетом.

Одним з найяскравіших творів Б. Грінченка є вірш «Землякам, що раз на рік збираються на Шевченкові роковини співати гімн» (1898 р.).

ЗЕМЛЯКАМ

 

Ще не вмерла Україна,

Але може вмерти:

Ви самі її, ледачі,

Ведете до смерти!

 

Не хваліться, що жива ще

Наша воля й слава:

Зрада їх давно стоптала,

Продала, лукава!

 

Ваші предки торгували

Людськими правами,

Їх продавши, породили

Вас на світ рабами.

 

Не пишайтеся ж у співах

Ви козацьким родом:

Ви — раби, хоча й пани ви

Над своїм народом!

 

Україна вам не мати:

Є вам інша пані,

Зрадним прадідів нікчемних

Правнуки погані.

 

Тільки той достойний щастя,

Хто боровсь за його,

Ви ж давно покірні слуги

Ледарства гидкого.

 

Ви ж давно не люди — трупи,

Без життя і сили,

Ваше місце — кладовище,

Ями та могили.

 

Як живі покинуть мертвих,

Щоб з живими стати,

“Ще не вмерла Україна!”

Будемо співати.

 

Як живі покинуть мертвих,  —

Прийде та година,

Що ділами, не словами,

Оживе Вкраїна!

 (1898 р.)

 За матеріалами www.umoloda.kiev.ua та www.komora.zbir.info

14 вересня

Інші дати
Народився Сергій Пащенко
(1906, с. Лука Вінницької області, - 1963) - український графік. автор пейзажів, виконаних здебільшого в техніці ліногравюри й офорта. В серії гравюр "Київська сюїта" зафіксував довоєнний, зруйнований війною і відновлений Київ.
Зразки народної творчості... Матеріали народної творчості повинні бути основою при вивченні, навчанні і вихованні молодих художників.... Всі види мистецтва завжди і всюди тоді тільки були міцні, коли вони брали початок з джерел народної творчості. (Микола Жук)
Розгорнути
День святкування Церковного Новоліття
1 вересня за старим стилем іменується в церковному Уставі початком індикту, тобто нового року. «Індикт» - слово латинське, що означає - податок. Його збирали за наказом імператора в перший день вересня, коли завершувався збір врожаю. Свято церковного Нового року для багатьох християн часто минає непоміченим. Але саме перший день річного богослужбового кола займає в ньому особливе і знаменне місце. Служба стає урочистішою, на утрені співається Велике славословіє, а піснеспіви дня розкривають значення свята і його роль в духовному житті християн. Вершиною богослужіння у цей день, своєрідним вінцем, вважається читання Євангелія, яке розповідає про початок відкритого служіння Христа Спасителя після Його хрещення і спокуси від диявола.
Розгорнути

Новини Дивитися всі