chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні відзначаємо 156 років від дня народження Бориса Грінченка

09 грудня 2019 о 06:30

 

У 1891 р. Грінченко спільно з Миколою Міхновським, Іваном Липою, Миколою Вороним та іншими діячами заснував славнозвісне Братство Тарасівців, що чи не першим обґрунтовувало ідею цілковитої самостійності України. З 1904–го став одним з лідерів новоствореної Української демократичної партії. Невдовзі очолив Українську радикальну партію.

Обстоював поширення української мови у школі та в установах, укладав перші українські підручники і читанки. Один з організаторів і керівників товариства «Просвіта». Він провадив соціологічні дослідження: які книги народ розуміє і потребує, які книги варто видавати. А тоді організував єдине на підросійській Україні видавництво книжок українською мовою, де видано близько 50 назв накладом до 200 тисяч примірників.

Автор фундаментальних, але досі маловідомих етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів. Укладач знакового чотиритомного «Словаря української мови».

Сергій Єфремов писав: «У яку галузь українознавства не заглянеш — зустрінеш там Бориса Грінченка».

Можливо, саме завдяки йому стоїть зараз пам’ятник Шевченкові перед Київським університетом.

Одним з найяскравіших творів Б. Грінченка є вірш «Землякам, що раз на рік збираються на Шевченкові роковини співати гімн» (1898 р.).

ЗЕМЛЯКАМ

 

Ще не вмерла Україна,

Але може вмерти:

Ви самі її, ледачі,

Ведете до смерти!

 

Не хваліться, що жива ще

Наша воля й слава:

Зрада їх давно стоптала,

Продала, лукава!

 

Ваші предки торгували

Людськими правами,

Їх продавши, породили

Вас на світ рабами.

 

Не пишайтеся ж у співах

Ви козацьким родом:

Ви — раби, хоча й пани ви

Над своїм народом!

 

Україна вам не мати:

Є вам інша пані,

Зрадним прадідів нікчемних

Правнуки погані.

 

Тільки той достойний щастя,

Хто боровсь за його,

Ви ж давно покірні слуги

Ледарства гидкого.

 

Ви ж давно не люди — трупи,

Без життя і сили,

Ваше місце — кладовище,

Ями та могили.

 

Як живі покинуть мертвих,

Щоб з живими стати,

“Ще не вмерла Україна!”

Будемо співати.

 

Як живі покинуть мертвих,  —

Прийде та година,

Що ділами, не словами,

Оживе Вкраїна!

 (1898 р.)

 За матеріалами www.umoloda.kiev.ua та www.komora.zbir.info

21 вересня

Інші дати
21 вересня відзначають:
  • День винахідника і раціоналізатора України.
  • День фармацевтичного працівника України.
  • День миру.
  • Міжнародний день миру.
Розгорнути
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути

Новини Дивитися всі