21 березня – 181 рік від дня народження Модеста Мусоргського

tureligious.com.ua

Модест Петрович Мусорський (від 1863 р.- Мусоргський) народився 21 березня 1839 р. в с. Карєво на Псковщині, у дворянській родині. Заледве не з диниства Модест вправно грав на фортепіано. Музикою почав займатися під керівництвом матері. Мав феноменальну музичну пам’ять: з першого прослуховування запам’ятовував опери Вагнера.

Переїхавши до Санкт-Петербурга, займався у видатного піаніста і педагога Антона Герке, який і порадив талановитому учневі писати музику. Перший музичний твір – польку Porte-enseigne Polka – М.Мусоргський написав у 1852 р.

Незадовго до того, у 1849-му, вступив до Петропавловської військової школи, згодом навчався у Школі гвардійських підпрапорщиків.

У 1856 – 1858 р.р. служив у чині офіцера лейб-гвардії в Преображенському полку. Під час служби познайомився із засновниками «Нової російської музичної школи», відомої як «Могутня купка» - композиторами О.Бородіним, Ц.Кюї, О.Даргомижським, М.Балакирєвим – і приєднався до них.

В юності М.Мусоргський познайомився з М.Костомаровим, Т.Шевченком, М. Лисенком, на той час - студентом Петербурзької консерваторії. Підтримував з ними товариські стосунки. 15 лютого 1875 р.акомпанував хорові під керуванням Лисенка на благодійному вечорі на підтримку бідних студентів Медико-хірургічної академії.

1858 р. М.Мусоргський залишив службу, вирішивши цілковито присвятити своє життя музиці.

Протягом 1850-60- р.р. пише численні фортепіанні та оркестрові твори, романси, пісні. Однак через матеріальну скруту знову йде на службу – відтепер чиновницьку. 1863-80 р.р. працює в Інженерному управлінні, Лісовому департаменті, Державному контролі.

1879 р. Модест Мусоргський здійснив у якості акомпаніатора концертне турне — разом зі співачкою Дар’єю Леоновою — містами України: Полтава, Єлисаветград (нині м. Кропивницький), Херсон, Одеса, Севастополь, Ялта. Під час концертів, серед іншого, Д.Леонова виконувала щойно написану М.Мусоргським «Блоху». Хоча створена пісня була для баса, а не для жіночого контральто, сучасники стверджують, що лунала вона вельми несподівано і цікаво. А ще переповідають, що після успішних гастролей у Херсоні, милуючись краєвидами з палуби пароплава, Леонова нібито спитала Мусоргського: «Модест, у вас вже є чудовий хор «Дніпро…» «Так, — відповів композитор, — але ноти його, на щастя, загубилися. Так-так, на щастя. Цю пісню треба писати інакше. Побачивши справдешню ріку, я в херсонському готелі написав новий її варіант». Проте хору «Дніпро» — на жаль – так ніхто і не чув…

Стосунки композитора і співачки залишалися загадкою навіть для близьких друзів. Леонова опікувалася Модестом, навіть оселила його на своїй дачі. Він працював у її відкритих Музичних класах. Однак співачка була значно старшою за Модеста, до того ж – заміжньою.

Загалом друзі дуже дивувались, яким побитом теплий, людяний, добрий Модест, попри романтичні стосунки з жінками, не створив сім’ї…

1881 р. здоров’я композитора різко погіршилося. Слід сказати, що останніми роками життя він страждав на тяжку депресію. Був самотній, невизнаний, потерпав від нестатків та алкогольної залежності. Внаслідок цього, власне, потрапив до Миколаївського військового шпиталю. Тут М.Мусоргського навідав відомий художник І.Рєпін, тоді й створив широко відомий його портрет – єдиний за життя композитора.

28 березня 1881 р. тут-таки, у шпиталі, М.П.Мусоргський помер. Нині на мсіці його поховання розташована зупинка міського транспорту…

Модест Мусоргський залишив велику творчу спадщину як автор опер, симфоній, хорів, романсів, інструментальної музики. Головне місце у його творчості посідав жанр опери. Навйвідоміша - «Борис Годунов» (за трагедією О.Пушкіна). Знаний і його фортепіанний цикл «Картинки з виставки».

Новаторські підходи та відкриття Мусоргського вплинули на творчість А.Дебюссі, Ж.-М.Равеля. Послідовниками композитора фахівці називають Б.Лятошинського, С.Прокоф'єва, Д.Шостаковича, І.Стравинського.

У творчості самого Модеста Мусоргського яскраво відчутні українські впливи. Відомо, що композимтор збирав і записував українські козацькі, чумацькі, жартівливі, ліричні, танцювальні пісні, просив українських друзів, зокрема – Миколу Лисенка — надсилати їхні ноти, виписував зі збірок. У фортепіанній п'єсі «Спогади дитинства» використав мотиви українськиї танцювальних творів – козачка та гопака.

1858 р.М.Мусоргський створив програму опери у 3-х діях «Ніч на Іванів день» за мотивами гоголівського «Вечора напередодні Івана Купала».

Від 1874 р. працював композитор і над створенням опери «Сорочинський ярмарок» (завершив 1916 р. Ц.Кюї), де широко використовував українські народні мелодії та вірш Т.Шевченка «Утоптала стежку» (пісня Хіврі). Гоголівські сюжети лягли в основу «Іванової ночі на Лисій горі» (відома у редакції М.Римського-Корсакова).

1866 р. Модест Мусоргський написав на тексти фрагментів із поеми Т.Шевченка «Гайдамаки» пісні «Гопак» та «На Дніпрі», а в героїко-епічній «Пісні Яреми» використав мелодію пісні на слова І.Мазепи «Ой горе тій чайці…»