chrome firefox opera safari iexplorer

21 березня – 91 рік Юрію Мушкетикові

21 березня 2020 о 10:09

Дорога не пройдена, якщо зупинишся десь на половині або не дійдеш до наміченого місця. Але життя, якщо живеш чесно, ніколи не може бути недожитим: коли б не розлучився ти з ним, — аби лиш добре розлучився, — буде цілісним. 

Юрій Мушкетик. Суд над Сенекою.

 

Юрія Мушкетика називають одним із найпопулярніших українських прозаїків. Понад десяток романів, добряча низка повістей, п’єс, збірки  оповідань… Шевченківська премія за роман «Позиція»…А головне – багато вдумливих, уважних  читачів, які, одного разу перегорнувши першу сторінку його твору, назавжди залишаються читачами Мушкетика.

Юрій (Георгій) Михайлович Мушкетик народився  1929 р. в с. Вертіївці на Чернігівщині. Батько на той час учителював, мати очолювала колгосп. Юрко змалечку призвичаївся і до нелегкої сільської роботи, й до читання та роздумів над книгою. На все подальше життя зберіг глибоку любов до землі й до праці на ній, повагу до сільської людини, світоглядні й моральні цінності, виплекані українським селянином упродовж віків.

У воєнне лихоліття хлопець і набачився всілякого, і страждань зазнав, і виніс гіркий та незабутній досвід, що вилився згодом у дилогії повістей «Вогні серед ночі» та «Чорний хліб», оповідання на тему війни.

1953р. Юрій Мушкетик закінчив філологічний факультет  Київського Державного універоситету ім.Т.Г.Шевченка, потім — аспірантуру при  кафедрі української літератури.

Від  1956р., протягом 20 літ Мушкетик – заступник редактора, головний редактор журналу «Дніпро».  

Очолював правління Київської міської письменницької організації.  У 1986 — 2001 р.р. — голова Національної Спілки письменників України.

 2009р. Ю.М.Мушкетикові було присвоєне звання Героя України.

Ще за студентських часів Мушкетика приваблювала українська історія. 1954р. видавництво «Радянський письменник» надрукувало  його перший твір — повість «Семен Палій». Через два роки з’явився друком роман «Гайдамаки». Це були часи, коли звертатися до української героїчної історії було справою досить таки відважною…

В 1960-і роки виходять друком його романи  «Серце і камінь», «Крапля крові», повість «День пролітає над нами», збірка оповідань  «Зеленеє жито».   

1969р. побачив світ роман Юрія Мушкетика «Останній острів». Твір,  який порівнювали з «Собором» О.Гончара і в якому зневага до рідної природи, до її скарбів, нехтування своїм родом і родоводом  розцінюються як духовне самознищення особистості.

 У 70-80-ї роки Мушкетик створює романи  «Жорстоке милосердя», «Біла тінь», «Смерть Сократа»,   «Суд над Сенекою», «Позиція», «Вернися в дім свій», «Віхола», «Яса» та інші. Одна з провідних тем його творчості -  взаємини людини з  державою, роль людини у цьому складному, нерідко трагічному, процесі. Загалом же людина, її доля, її роздуми і вчинки — завжди у центрі подій, творчо осмислених і майстерно відображуваних  автором.  Його твори сповнені великого співчуття людині, розуміння її переживань.

 1995р. виходить друком роман «На брата брат», у якому чи не вперше у вітчизняній літературі постає об’єктивний образ гетьмана І.Виговського.  

 У 1990-і – 2000-ні роки  Ю. Мушкетик пише  романи «Гетьманський скарб», «На брата брат», «Прийдімо, вклонімося…», «Погоня», «Останній гетьман»; нарешті, один з найвідоміших — «Час звіра». 

З його творів постають образи справжніх патріотів, чия любов до України – безумовна, вона не ґрунтується ні на бізнес-вигоді, ні на гонитві за марною славою.

Юрій Мушкетик, без перебільшення – історичний романіст величезної потуги, глибокої мудрості й великої чесності. Видатний український літературознавець Віталій Дончик написав про роман «Прийдімо, вклонімося…»: «…це, як на мій погляд, стосунки нашого народу і кожного українця зі своєю історією — краденою у нас, хованою від нас, знищуваною, вириваною із наших душ і наше вже й віддалення од неї (у багатьох) і водночас — постійне непогамовне, вперте «пробивання» до неї, прагнення порятувати її і себе, усвідомлення, що наша історія, як і мова, — запорука збереження української нації в сучасному світі».

Напевне, цими словами можна охарактеризувати всю творчість Юрія Михайловича Мушкетика.

Дякуємо, метре, за те, що Ви є в нас і в України!

Многая літа!

«Рідна країна»

Джерело: Вероятно
Розділи: Видатні постаті

7 серпня

Інші дати
Народився Пантелеймон Куліш
(1819, смт. Вороніж, Сумська область - 1897) - український письменник, драматург, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор, видавець. Автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада».
«… единственные во всем мире по своему поэтическому достоинству малороссийские песни, вспомните дивную историю Малороссии, эту поэму-историю, которая как героическая песня легла на скрижалях мира – и вы не можете не призадуматься над судьбой этого необыкновенного народа, который явился чудесным образом, как роскошный цветок посреди враждебных для него стихий…» (Пантелеймон Куліш)
Розгорнути