chrome firefox opera safari iexplorer

5 березня: це цікаво знати

05 березня 2020 о 00:03

Лукавий чоловік словами нас голубить,
Неначе всіх і жалує, і любить…
А ближче придивись ти –
І видно, що виля хвостом:
Помажу, мов, медком –
Солодше буде з’їсти.
Леонід Глібов

У церкві 5 березня відзначають день єпископа Лева Катанского, але слов’яни свято перейменували в Лева Катальщика. А все тому, що існувала традиція востаннє кататися з гори на санях, поки сніг весь не розтанув. Хто далі всіх з гірки з’їде на санях – буде щасливим.

У народі 5-го березня примічали: якщо в цей весняний день сніг розтаватиме і курка води біля порога нап’ється – чекай дружньої і теплої весни. За давнім повір’ям, на Левка не дивилися в небо, щоб не побачити падаючої зірки – це була недобра прикмета.

Якщо до цього часу з’являються ранні проталини на полях, говорили: «Як не злись метелиця, все весною повіває». У цей час бувають вітри: «Харитонова дружина під тином йшла, сімсот сорочок знайшла, вітер подув – все сорочки роздув».

Наші предки вірили, що нічого нового цього дня починати не слід – це віщує невдачу. Також не можна давати жодних обіцянок, оскільки, швидше за все, виконати їх не вийде. Вірили, якщо викинути все старе взуття, у домі буде достаток.

За церковним календарем 5 березня вшановують преподобного Льва, єпископа Катанського; преподобного Агафона, чудотворця Києво­Печерського; благовірного князя Київського Ярослава Мудрого; священомученика Корнилія Псково­Печерського; священомученика Садока, єпископа Персидського, і з ним 128 мучеників; преподобного Агафона, папу Римського.

Іменинники 5 березня:
Лев, Ярослав і Агафон.

5 березня народились:

1827 – Леонід Глібов – український поет, прозаїк, байкар, видавець, педагог, громадський діяч. Автор байок «Ведмідь-пасічник», «Вовк та Ягня», «Охрімова свита» та ін., пісні «Журба» («Стоїть гора високая...»), творів для дітей.
«Здається байка просто бреше, А справді – ясну правду чеше, Нікого в світі не мине… Читайте, згадуйте мене». (Леонід Глібов)

1870 – Євген Патон – вчений у галузі мостобудування та електрозварювання. У Києві за його проектом збудовано міст через Дніпро, названий згодом його ім’ям.

1903 – Наталя Забіла – українська поетеса, прозаїк. Авторка численних збірок віршів, казок, загадок, п’єс для дітей.
«Напевно, треба буть щасливою, Коли ідеш на схилі літ Під сонцем вистиглою нивою І бачиш цвіт, і бачиш плід, І чуєш скрізь до тебе звернені Такі зворушливі слова, Що сіяно й твоїми зернами І що не мріями химерними Було все те, чим ти жива...» (Н. Забіла)

1978 – Сергій Синенко – громадський активіст, волонтер Євромайдану. Був спалений під час Революції гідності у власному автомобілі. Герой України.

Події 5 березня:

1711 – засновано Сенат – вищий державний орган у Росії (існував до 1917 року).

1918 – Центральна Рада прийняла закон про адміністративний статус Києва як столиці УНР.

1918 – Більшовики перенесли столицю з Петрограду до Москви.

1939 – Київському університету присвоєно ім’я Тараса Шевченка.

1960 – фотограф Альберто Корда зробив найвідомішу фотографію латиноамериканського повстанця Ернесто Че Гевари й не отримав за неї ні цента гонорару.

Чи знаєте ви, що:

5 березня 1901 року у «Церковних відомостях» оголошено про відлучення Льва Толстого від Російської православної церкви. Позиція пізнього Толстого – це позиція пророка, викривача суспільної і державної неправди, що проголошує віровчення вселюдської братської любові і праці. Толстой-публіцист і вчитель життя придбав величезну популярність не лише в Росії, але й у всьому світі. Ясна Поляна стає місцем паломництва: до Толстого за порадою приходять люди з різних верств, з багатьох країн. Синод – найвищий церковний орган в Росії того часу – виніс визначення про відлучення Толстого від церкви, вказавши на антиправославний дух толстовського вчення. Але відлучення не послабило виняткового впливу Толстого на російське суспільство. На півдні Росії його послідовники – толстовці – створили сільськогосподарські комуни, жили, спільно обробляючи землю.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

26 грудня

Інші дати
Народився Євген Плужник
(1898, с.Кантемирівка, нині - Росія – 1936) – український письменник, поет, драматург, перекладач. Автор поетичних збірок «Дні», «Рання осінь», «Рівновага», роману «Недуга», п»єс «Просефор Сухораб», «У дворі на передмісті»
«Але ж пливуть, минають літа... Час і горами двига. ...І сум не такий, і радість не та... І тільки незмінна книга!» (Євген Плужник)
Розгорнути
Народився Володимир Владко
(1900, м. Санкт-Петербург - 1974) - український письменник-фантаст, автор повістей "Чудесний генератор", "Позичений час", "Фіолетова загибель", збірки "12 оповідань", "Сивий капітан", "Залізний бунт" та ін.
Розгорнути