Вдягла весна мережану сорочку

У день святий звільнившись од турбот

І підіймає волошкові очі

До віщих, до церковних позолот;

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі

І помняться старання добротою,

На щедрому пасхальному столі.
Вадим Крищенко

Середина весни – 15 квітня – на порозі. Тривалість світлового дня майже на чотири години більше, порівняно з 21 грудня – днем зимового Сонцестояння. На деревах починають з’являтися перші молоді листочки і зацвіла вже материнка. Колись у цей час підмічали: «Сині хмари – на тепло і опади».

До середини квітня у народу виходили зимові припаси. У народі говорили: «Нічого немає, ні кришки, ні зерна, ні краплі»; «Полікарпів день – початок безхліб’я». Наші пращури вважали: якщо у цей день весняні води течуть повільно, лід тоне, значить буде тяжко людям у цьому році.

Саме 15 квітня треба було перевірити насіння та посівні зерна. Прийнято було саме в цей день ганяти ворон на подвір’ї, щоб вони не підлітали близько до домівок. Вважали, що якщо ворона буде каркати над будинком, то протягом року буде не вистачати продовольства, бідний врожай і голод.

За церковним календарем 15 квітня вшановують преподобного Тита, чудотворця; мучеників Амфіана й Едесія; мученика Полікарпа.

Іменинники 15 квітня:
Полікарп, Григорій, Юхим і Тит.

15 квітня народились:

1886 – Аристарх Терниченко – український агроном, економіст і громадський діяч. Видавець першого українського сільськогосподарського часопису «Рілля». Міністр землеробства УНР. Автор 32 книг та майже тисячі наук., науково-популярних статей з різних питань агрономічної науки, зокрема перших вітчизн. підручників українською мовою для студентів і агрономів-практиків. За його редакцією видано (посмертно) перше україномовне науково-популярне енциклопедичне видання із сільськогосподарської тематики «Енциклопедія сільського господарства» (1927).

1914 – Вадим Стеценко – український композитор, скрипаль, один із засновників української скрипкової школи. Автор класичної монографії «Методика гри на скрипці». Син Кирила Стеценка.

1921 – Георгій Береговий – льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу. 26-30.10. 1968 р. здійснив космічний політ на космічному кораблі Союз-3.

15 квітня відзначають:

• День працівників кримінального розшуку України.
• День фахівця з радіоелектронної боротьби.

Події 15 квітня в Україні:

1657 – козацька рада в Чигирині затвердила спадковість при передачі гетьманського звання від Богдана Хмельницького до його сина Юрія.

1874 – невизнані паризькі художники Моне, Ренуар, Пісарро, Сезанн, Деґа відкрили на бульварі Капуцинів свою власну виставку.

1919 – заснований Верховний революційний трибунал України.

1919 – у радянській Росії почалося створення системи концентраційних таборів.

1920 – головою більшовиків України обраний С. Косіор.

1923 – почалося масове виробництво інсуліну для лікування діабету.

1948 – відбулося перше військове зіткнення між ізраїльтянами й арабами.

2000 – на Північному полюсі приземлилися 22 українські парашутисти.

Чи знаєте ви, що:

Територія, що простягалася нижче Дніпрових порогів (звідси Низ та Запоріжжя) почала заселятися козаками з початку 16 століття. Та тільки у 1553 році князь із Волині – Дмитро Байда-Вишневецький (р.н. невідомий – 1563 р.) зібрав роту козаків (понад 300 чоловік), озброїв їх, пішов за Дніпровські пороги і там на стратегічно важливому острові Мала Хортиця збудував укріплення з кам’яним замком – Січ. Ця назва походить від слова «сікти» («засіка» – укріплення).

Саме Дмитра Вишневецького варто вважати першим гетьманом запорізьких козаків, бо саме він у 50-х роках 16 сторіччя перетворив Запоріжжя на осередок всього козацтва.

«Мало хто з сучасників задумується чому славетного героя дум і пісень Вишневецького називають Байда. Байдами називалися козаки, які пройшли посвяту на характерника, нашого козацького архата, мудреця, йога, чарівника. Поняття (Байда) має корінь у далекому минулому. Байдья у санскриті означає – лікар, цілитель і перевізник. Той, хто зумів зцілити себе і може допомогти іншим, той, хто готовий переправитися на інший берег буття. Байда – наш український Будда. Звідси й байдак, човен, і байдужий – тобто спокійний, володіючий внутрішніми силами» (Олесь Бердник, письменник).

«Рідна країна»