18 квітня 1860 року народилася Уляна Кравченко

uk.wikipedia.org

Уляна Кравченко (Юлія Шнайдер) – українська письменниця, активістка жіночого руху — народилася у містечку Миколаєві на Львівщині, яка на той час належала до Австрійської імперії. Батько Уляни – повітовий канцелярист Юліус Шнайдер, німець за походженням. Мати – донька священика УГКЦ Юлія Лопушанська. Десятирічною дівчинка втратила батька, й її віддали на виховання до родини вуйка (материного брата, судового радника О.Лопушанського.

Початкову освіту Юлія отримала вдома, з допомогою вчительки-німкені. Закінчила Львівську вчительську семінарію, вчителювала у школах Львівщини (зокрема, у Бібрці). Згодом І.Франко допоміг їй перевестися до Львова.

З Іваном Франком майбутня поетеса познайомилася у грудні 1883р. Уже на той час переконану українку, Франко привів Уляну до української літератури: редагував її твори, друкував їх у часописі «Зоря», газеті «Діло», інших виданнях.

Виникло активне листування. В одному з листів поет радить: «У Вас є далеко більша спосібність до поезії, і то до ліричної поезії, ніж до повісті. І я раджу Вам працювати на тім полі».

1885р. вийшла друком перша збірка віршів «Prima vera» — за справжнім прізвищем авторки. Сучасники зазначали, що поезії помітно позначені впливом творчості І.Франка, проте вони стали досить популярними серед читацького загалу.

1891р. світ побачила друга поетична збірка — «На новий шлях», вже за підписом «Уляна Кравченко». Переважна більшість віршів – громадська та патріотична лірика, поетичні заклики до активної участі жінок у суспільному житті.

Впродовж наступних 20 років поезії Уляни Кравченко друкуються в журналах, альманахах, антологіях – «Зоря», «Літературно-науковий вісник», «Дзвінок» та інших.

У 20-30-х роках минулого століття з‘являються збірки для дітей: «Проліски», «В дорогу», «Лебедина пісня», «Шелести нам, барвіночку» . 1929р. виходить друком поетична збірка «В житті є щось», у 1931-му - збірка «Для неї — все!» (стрілецькі вірші), у 1941р. — «Вибрані поезії», — здебільшого інтимна, громадянська та пейзажна лірика. Також світ побачили повість «Хризантеми», поезії у прозі,переклади українською творів західноєвропейських поетів, численні оповідання, нариси, спогади.

Відомо, що Іван Франко був коханням цілого життя Уляни Кравченко. Поетеса мала великий успіх у чоловіків, ба навіть учитель на прізвище Супрун через нещасливе кохання до неї вкоротив собі віку. Проте Франко залишився байдужим до її чарів: «Правду кажучи, ви мені зовсім не сподобалися, – пише він після першої зустрічі. – Зріст зависокий, руки замалі, очі не блискучі. Ну, але то правда, що кого пан Біг обдарував гарною, золотою душею, той повинен тим одним вдовольнятися».

Юлія вийшла заміж – за вчителя-поляка Яна Нємєнтовського, старшого за неї на 17 років. Народила доньку і сина. Потайки від чоловіка продовжувала писати і друкувати вірші – під тим самим псевдонімом «Уляна Кравченко» ( з німецької Шнайдер перекладається як «кравець»). Листування з Франком тривало. Він називав її Надбібрянкою, вона його – Мироном.

Уляна пережила Івана Франка на 30 років. Його листи берегла як найдорожче.

У 1920-х роках оселилася в Перемишлі. Тут і померла 31 березня 1947р.

На честь Уляни Кравченко названі вулиці у Львові, Миколаєві, Трускавці, Івано-Франківську, Коломиї, Перемишлі; школа у Бібрці. У Миколаєві діє народний музей письменниці.