chrome firefox opera safari iexplorer

19 квітня – Воскресіння Христове (Великдень)

19 квітня 2020 о 11:27

Це свято називають найсвітлішим; святом воскреслої надії
; життя, що перемагає смерть.

Це свято Воскресіння Сина Божого, який Своєю смертю в
земному житті спокутував гріхи людства і дав надію людській душі на вічне
життя. Воно огортає теплом і випромінює любов Ісуса до кожного й кожної з нас. 

Зауважимо, що українці 
святкували Великдень іще за дохристиянських часів. Свято так і
називалося – Великдень, чи то Великий День, коли весна перемагала зиму, і
природа відроджувалася для цвіту й плоду. До цього дня фарбували  та розмальовували яйця, пекли хліби, що стали
прообразами пасок.  

А 325
р. на Нікейському
соборі  християнські ієрархи визначили
порядок відзначення Воскресіння Христового, який великою мірою зберігся
донині.  

З Великоднем в українців пов’язано  багато прикмет і звичаїв.

Скажімо, давніше 
вважали, що в ніч проти Великодня можна 
побачити свою померлу рідню. Але говорити до небіжчиків не слід: можуть
покликати з собою.  

Цієї ночі нечиста сила з особливим завзяттям противиться
Христовому Воскресінню, тож здатна на найбільші капості. А під час вранішньої
Служби Божої  запросто можна впізнати
відьом та чаклунів: вони стають спиною до вівтаря.

 На Великдень
ворота до раю відчиняються, і душі померлих   потрапляють просто до раю, повз чистилище. 

Свячене має цілющі властивості, тож у кожній оселі після
свята зберігали шматочок паски.  

По вранішній Службі Божій люди радісно вітають одне
одного: «Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!», христосуються та обдаровують
одне одного писанками і крашанками.  

Повернувшись додому, сідають за святкові столи, перед тим
неодмінно помолившись. 

А після обіду годиться провідати могили своїх кревних,
взявши із собою свячене. 

Цього року наше улюблене свято не таке, як завжди. У
щоденний лексикон увірвалися раніше вельми рідко вживані «карантин»,
«самоізоляція»; христосуватися лікарі не радять, та й незручно – маска
заважає;  священики, які дбають про своїх
парафіян, просять утриматися від походів до храму. Отже, відзначатимемо  Великдень вдома, поберігши себе і своїх
рідних.  

Господь бо є скрізь, і Він звідусіль почує наші молитви.

Молімося з глибокою вірою в кращі часи й просімо Господа
нашого про скоріше закінчення лихих часів, перемогу над ворогом і щасливу долю
для рідної країни і своєї родини. 

Христос Воскрес!

Воістину
Воскрес!

Світлого свята, душевного спокою і твердої віри у добро!

«Рідна країна»

Розділи: Традиції

10 лютого

Інші дати
Василь Ремесло
1907 –  український вчений-агроном, селекціонер. Створив і районував 20 сортів озимої пшениці («Миронівська-808» давала в сім разів більший урожай, ніж інші сорти), видав понад 200 наукових праць, в тому числі 5 монографій.
Розгорнути
Народився Георгій Малаков
1928 – український графік (серії «Київ. 1941–1945», «Київ у грізний час», «Завойовники морів» та ін.).
Розгорнути
Юхима, Охріма
Якщо вітряно, то літо буде мокрим
Розгорнути
240 років від дня народження Василя Каразіна
(1773, с.Кручик Харківська область – 1842) - український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник першого у східній Україні Харківського університету, автор численних відкриттів в галузі органічної та неорганічної хімії.
«Блаженний вже стократно, якщо випадок дав можливість зробити бодай найменше добро люб»язній моїй Україні…» (Василь Каразін)
Розгорнути
Народився Роберт Клявін (Візиренко)
1929 р. – український артист балету, балетмейстер, педагог. Партії: Степан («Лілея» К. Данькевича), Лукаш («Лісова пісня» М. Скорульського). Ролі у фільмах «Лілея», «Летючий корабель», «Будні карного розшуку» та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі