Саме цей день обраний не випадково. 23 квітня 1616 року померли троє геніїв світової літератури: Вільям Шекспір, Мігель де Сервантес Сааведра, Інка Гарсіласо де ла Вега. Людство втратило великих творців, але у спадок від них отримало їхні безсмертні творіння.
1995р. ЮНЕСКО на своїй конференції в Парижі ухвалила рішення про відзначення цього дня. Головна його мета – плекати у молодого покоління повагу до літератури, прищеплювати любов до читання книг, котрі становлять надзвичайно важливу складову духовної спадщини людства за всіх епох і народів.
Відома фраза про те, що книга є джерелом знань. Але водночас книга – це і цілком можливий для будь-кого доступ до головних людських цінностей, духовних і світоглядних принципів, творчих досягнень людства. Книга — носій різноманітної інформації, на основі якої побудований освітній процес у світі. Книга – основа самоосвіти, шлях до внутрішньої гармонії. Нарешті, книга дає людям унікальну можливість передавати життєвий та історичний досвід наступним поколінням.
День книги та авторського права, безумовно, служить неперервному культурному, освітньому і духовному збагаченню людства.