chrome firefox opera safari iexplorer

27 квітня – 100 років від дня народження Марка Красносельського, видатного вченого-математика, уродженця України

27 квітня 2020 о 10:09

М.О.Красносельський – знаний у цілому світі  український математик, засновник сучасного
підходу до задач нелінійного аналізу.

Народився майбутній вчений 1920р. у Старокостянтинові на
Хмельниччині, в родині інженера-будівельника і вчительки. По закінченні
середньої  школи вступив на фізико-математичний
факультет Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка.  Навчання завершувати довелося в Казахстані, в
евакуації. 

Протягом чотирьох років викладав у Рязанському
артилерійському училищі, що було евакуйоване до  м.Талгар (Казахстан). 

1946 р. М.Красносельський
демобілізувався і
переїхав до Києва. Викладав нарисну геометрію в Автодорожному інституті, затим
працював  у Інституті математики АН УРСР.
Слухав лекції  М.Боголюбова,
А.Колмогорова, О. Ішлінського та інших видатних українських вчених.  

1948 р. М. О.Красносельський захистив кандидатську
дисертацію, а за два роки – докторську.  

Від 1953 р. очолював 
кафедру функціонального аналізу  
на фізико-математичному та математико-механічному факультетах Воронезького університету.  

У цей період своєї діяльності М.О.Красносельський відкрив
цілу низку наукових напрямів, що лягли в основу нелінійного аналізу.  

У 1968 р. вчений почав
працювати  в Інституті автоматики і телемеханіки АН СРСР.  Створив лабораторію математичних методів аналізу складних систем та
розробив осяжну програму досліджень. 

 Від 1990 р. М. О. Красносельський працював в Інституті проблем передачі інформації.   

Помер видатний математик 13 лютого 1997р...

Протягом майже 50 років М.О.Красносельський написав понад
 300 наукових праць і 14 монографій.  Створив власну наукову школу, виховав
численних учнів, що серед них – понад 30 докторів та кандидатів
фізико-математичних наук. 

Результати наукових пошуків М.Красносельського широко застосовуються
в усьому світі; за індексом цитування у науковому середовищі вони посідають
одне з чільних місць.

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути