«Істинне значення для
розвитку науки таких людей, яким був І. І. Шмальгаузен, з'ясовується не
відразу, для цього потрібна перспектива у часі, а також достойні поціновувачі», — написав про вченого
відомий морфолог К.Юдін.
І.І.Шмальгаузена називали одним із найосвіченіших людей свого часу.
Енциклопедичні знання в поєднанні з неймовірним інтелектом, динамізмом думки
вирізняли вченого навіть у науковому середовищі.
Він був блискучим фахівцем практично в усіх галузях біологічної науки:
зології, ембріології, теорії еволюції. Своїми дослідженнями І.Шмальгаузен
збагатив Дарвінову теорію еволюції та започаткував у ній нові напрями. Саме він
заклав основи для розвитку біологічної кібернетики, синтетичної теорії
еволюції.
Вченому належить понад 350 наукових праць, серед яких – фундаментальні монографії;
нові методи досліджень. І.Шмальгаузен розробив
загальну теорію росту організмів, застосував до вивчення еволюційних
процесів положення теорії інформації.
І. І. Шмальгаузен – автор підручників
та посібників, які успішно використовуються і нині: «Основи порівняльної
анатомії хребетних тварин», «Фактори еволюції», «Проблеми дарвінізму»;
монографій «Організм як ціле в індивідуальному і історичному розвитку», «Шляхи
і закономірності еволюційного процесу», «Кібернетичні питання біології» та
інших фундаментальних робіт.
Вчений створив дві наукові зоологічні школи — київську та московську.
Академік ВУАН та АН СРСР І.Шмальгаузен у 1921-29р.р.очолював Київське товариство природознавців. У 1925 р. він створив Біологічний інститут ім.Ф.Омельченка у Києві, у 1930—1941 p.p. став організатором і першим директором Інституту зоології і біології ВУАН.
Протягом тривалого часу І.І.Шмальгаузен очолював Інститут загальної біології ім. К. Тімірязєва
у Москві, згодом завідував кафедрою дарвінізму в МДУ.
Праця І.І.Шмальгаузена була відзначена багатьма нагородами, серед яких –
медаль ім.Ч.Дарвіна (Галле).
Іван Іванович Шмальгаузен народився
23 квітня 1884р.у Києві , в родині
знаного ботаніка-флориста Івана
Федоровича Шмальгаузена, члена-кореспондента Петербурзької академії наук,
професора кафедри морфології і систематики рослин Університету Св. Володимира, директора
Київського ботанічного саду. І.Ф.Шмальгаузен був одним із засновників
палеоботаніки, автором праць про викопні рослини різних геологічних
періодів.Тож саме від батька Іван перейняв любов до природи і велику зацікавленість
у її дослідженні. А крім того – глибокий
розум, принциповість, працездатність, передові
погляди, активну життєву позицію.
Іван Шмальгаузен отримав середню освіту в 1-й Київській гімназії, закінчив її
1901 р. із золотою медаллю. Того ж року вступив на природниче відділення фізико-математичного
факультету Свято-Володимирського університету, але після участі у
студентських протестних заходах був виключений. 1902 р. вступив до уінверситету знову. Закінчив навчання з дипломом 1-го ступеня взимку 1908—1909 p.p. і цілковито присвятив себе біологічній науці.
І. Шмальгаузен був також талановитим
педагогом. Понад 30 років викладав у вищих
навчальних закладах, читав лекції у Києві, Воронежі, Москві, виховав цілу
низку відомих науковців, серед яких – академіки, керівники
вишів та наукових
установ.
І.
І. Шмальгаузен помер 7 жовтня 1963 р. у Москві.
Праці видатного вченого, його дослідження та внесок у розвиток науки неоціненні. Вони залишаються основою для
формування світоглядних цінностей сучасних науковців.
«Рідна країна»
За матеріалами
інтернет-видань
