chrome firefox opera safari iexplorer

2 травня 1877 року народився Олександр Пилькевич – генерал-хорунжий Армії УНР

02 травня 2020 о 11:01

Олександр Меркурійович Пилькевич (Пількевич) був членом Української  Центральної Ради, одним з командирів Армії Української народної Республіки. 

Народився майбутній військовий діяч у Фастові. Походив з   польського шляхетського роду (герб Труби). 

Навчався в Полтавському кадетському корпусі, затим закінчив Київське інженерне училище. Служив у Харкові, в 122-му піхотному полку.

Склавши іспити у Миколаївському інженерному училищі, а згодом – у Миколаївській інженерній академії — отримав скерування  до інженерних військ. Закінчив також офіцерську Повітроплавну школу, й під час Першої світової війни у  чині полковника  командував повітроплавним дивізіоном. 

Брав активну участь в Українській Революції. Входив до складу  Української Центральної Ради, керував агітаційно-освітнім  відділом  Українського Генерального Військового Комітету. Наприкінці травня 1917р. входив до складу  очолюваної  В.Винниченком делегації, що вела переговори з Тимчасовим урядом та Петроградською радою робітничих і солдатських депутатів стосовно визнання російською владою автономії України.

В січні 1918 р. О.Пилькевич  брав участь у боях з більшовицькими загонами на вулицях Києва.

За часів Гетьманату Олесандр Пилькевич був отаманом з особливих доручень у Міністерстві військових справ. Також  перебував на дипломатичній службі — очолював консульство Української держави у Москві.

Директорією Української Народної Республіки поновлений на службі в Армії Української Народної Республіки. У 1919–20р.р. – командир Корпусу кордонної охорони, генерал-хорунжий.

 Наприкінці 1920 р. Олександр Пилькевич, разом з багатьма вояками УНР, опинився у польському таборі для інтернованих  українських військових. Очолив  Координаційний комітет керівників культурно-освітніми справами в таборах. У таборі Ланцут  створив театр, початкову та середню школи, бібліотеку; заснував військовий часопис  «Наша зоря».

Помер 15 жовтня 1922р. в таборі Шипйорно.  Похований у м. Каліш (Польща).

2016 р. у Фастові  на честь генерала Олександра Пилькевича були названі вулиця та провулок. 

1918р. Чернівецькому прикордонному загонові  Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України присвоєне ім'я генерала — хорунжого О.М.Пилькевича.  

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

22 жовтня

Інші дати
22 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день людей з вадами мовлення.
Розгорнути
Борис Олійник
1935 – поет і громадський діяч. Лауреат Шевченківської премії. Автор книг: «Стою на земле», «Сива ластівка», «У дзеркалі слова», «Дума про місто» та ін.
Розгорнути
Народився Віктор Протопопов
(1880, с. Юрки, Полтавська область - 1957) – видатний український психіатр та фізіолог, засновник патофізіологічного напряму в психіатрії. Разробив оригінальні методи¬ки дослідження вищої нервової діяльності, описав «Синдром Протопопова» (Тріада Протопопова) - комплекс симптомів при маніакально-депресивному психозі.
Розгорнути
Народився Іван Бунін
(1870, м. Воронеж, Росія – 1953) – російський поет, письменник українського походження, Нобелівський лауреат. Багато років жив та творив в Україні (Харків, Полтава, Одеса, Київ). Автор статті «Пам’яті Т. Г. Шевченка», творчістю якого захоплювався, перекладів Шевченкових віршів «Закувала зозуленька» та «Заповіт», а також низки віршів Б.Грінченка.
Великий і багатий край, краса його нив і степів, хуторів і сіл, Дніпра й Києва, народ сильний і ніжний, у кожній дрібниці побуту свого красивий і охайний…» (Іван Бунін про Україну)
Розгорнути