30 травня 1887 року народився всесвітньо відомий скульптор Олександр Архипенко

uk.wikipedia.org

Засновника кубізму в скульптурі, українського та американського митця Олександра Архипенка називають найвідомішим скульптором ХХ століття.

Олександр Порфирович Архипенко народився в Києві. Батько Олександра був інженером, професором Київського університету, дід – іконописцем.

1902р. Олександр вступив до Київського художнього училища Миколи Мурашка, де навчався протягом 3 років. Затим вирушив до Москви – продовжувати навчання в училищі живопису, скульптури та архітектури. Як виявилося, рідну землю залишив назавжди.

1908р. переїхав до Франції. Познайомився з Амедео Модільяні, Фернаном Леже, Гійомом Аполінером. Експериментував у царині скульптурного живопису. На той час Пабло Пікассо започаткував кубізм — нову течію в образотворчому мистецтві. Саме Архипенко приніс цей стиль у скульптуру.

Від 23 років Олександр бере участь мало не в усіх виставках на теренах Західної Європи. 1910—1914р.р. — виставки Салону незалежних; тричі — Осінній Салон.

У Парижі заснував власну школу.

1920р. О. Архипенко став першим українцем-учасником Венеційського бієнале, хоча місцевий кардинал стверджував, що митець «спотворює створену Богом людську подобу».

Через рік художник створив свою школу і в Берліні. Продовжує експериментувати. Замість класичних бронзи та мармуру використовує дерево, скло, метал, часом розфарбовує свої роботи.

Олександр Архипенко взяв участь у Armory Show – Міжнародній виставці сучасного мистецтва, що тривала у лютому-квітні 1913р. в Нью-Йорку, Чикаго та Бостоні (вперше в історії США на виставці були представлені найпрогресивніші течії кінця XIX – початку XХ століття: фовізм, кубізм, футуризм та інші. Про виставку говорять і нині, що вона змінила світ).

У травні 1933р. в Чикаго відбувався Всесвітній ярмарок Столітнього прогресу. Кожна країна-учасниця намагалася показати себе якомога краще. Найбільшою цінністю українського павільйону стали роботи Олександра Архипенка.

Художник вирішує переїхати разом з дружиною до США – на той час іще з радянським паспортом; громадянином Штатів він став уже через 5 років. В Америці найкращим чином виявив себе й інженерний хист митця: він створює «механічні картини» — «архіпентуру» — де спеціальний механізм так розташовує кольорові смужки, що створюється нова картина. Це була справжня сенсація. Нині цей винахід використовують у білбордах. Тоді художник отримав на нього патент терміном на 17 років.

Почесний член Об'єднання митців-українців Америки (ОМУА), академік Американської Академії Мистецтв і Літератури, Олександр Архипенко ніколи не втрачав з’язку з рідною землею. Товаришував з українськими художниками. Розробляв проекти пам’ятників Т.Шевченкові, І.Франку, князеві Володимиру. Коли дізнався про Голодомор в Україні, передав одну зі своїх скульптур у якості головного приза лотереї, а зібрані кошти доручив передати жертвам штучного голоду.

Помер видатний скульптор 25 лютого 1964р. у Нью-Йорку.

Наприкінці життя цікавість до його робіт пригасла. Родина сяк-так існувала за рахунок занять Олександра Порфировича з учнями.

А от у 2000-і роки скульптури О.Архипенка стали знову надзвичайно популярними. Чотири його роботи були куплені на аукціонах Крістіс за мільйони доларів. До прикладу, скульптуру «Жінка, яка розчісує волосся», продали за понад 2 млн.дол., «Блакитну танцівницю» — за 1млн.700тис., «Голівудський торс» — за 1,5млн.

Олена Бондаренко,