chrome firefox opera safari iexplorer

5 травня – 90 років від дня народження Ніни Вірченко — видатного українського математика і великої патріотки України

05 травня 2020 о 16:41

Ніна Опанасівна Вірченко – доктор фізико-математичних наук, професор, віце-президент Академії наук вищої школи,  активна діячка Наукового товариства ім. Т.Шевченка та Українського, Американського, Австралійського, Бельгійського, Лондонського й інших  математичних товариств.

Ніна Вірченко – людина, чий життєвий шлях освітлений любов’ю до України, й чиє життєве кредо: «Україна – понад усе!».

Ніна Опанасівна Вірченко народилася  1930 р. у с.Завадівка Корсунь-Шевченківського району на Черкащині, в родині агронома та медичної сестри.

Батько майбутньої вченої  Опанас  Вірченко, старшина Армії УНР, був засуджений радянською владою до смертної кари, але друзі організували втечу. Довелося переховуватися, тож  родина часто переїздила.

Світогляд Ніни формувався під впливом батькових переконань: дівчина вирішила присвятити себе служінню Україні.

Житомирську десятирічку – єдину в місті, де викладання провадилося українською мовою – 1946р. дівчина закінчила   із золотою медаллю. У випускному творі з української мови написала: «Страшно впасти у кайдани, а більш нічого не страшно!». Вчителька тоді її обійняла зі словами: «Ніно, таких творів у нас в школі ще ніхто не писав!»…   

По закінченні школи Ніна вступила на механіко-математичний факультет Київського університету. Встигала і навчатися добре, й відвідувати бібліотеки, музеї, концерти, і вести щоденник, де занотовувала  роздуми про долю рідної країни.

 В гуртку  ракетотехніки та аеродинаміки, єдина з 30 гуртківців – дівчина! — вивчала будову літаків, розробляла власні проекти, стрибала з парашутом.

Обрала собі псевдонім – УЖМА: «Україна – Жінка – Математика – Астрономія».  

Наполегливо вчилася. Часто недоїдала – це ж був голодний 1947-й рік! І шукала інформацію про діяльність ОУН-УПА, цікавилася  боротьбою за незалежність України.  Не раз писала про це подрузі. З нею ж поділилася і щоденниковими записами, пройнятими любов’ю до України і прагненням її незалежності. Подруга повідомила про все до «контори»…

У червні 1948р. Ніну Вірченко заарештували. В січні 1949-го -суд і вирок: 10 років таборів за «зраду Батьківщини та участь в українсько-націоналістичній банді».

Тайшет, Сиблаг, люті морози. Лісоповал, табірний номер Р-840. Разом з подругами Ніна потайки вишивала, співала українських пісень. А ще – навчала подруг математиці…   

По шістьох роках неволі Ніну Вірченко звільнили за амністією – як неповнолітню засуджену.

Повернувшись до Києва, найперше пішла до пам’ятника Шевченкові…

Потім було вчителювання на Київщині та Житомирщині, навчання в рідному університеті (спочатку заочно, згодом – на стаціонарі).

По закінченні університету  Ніна вступає до аспірантури на кафедрі математичної фізики Київського державного університету, яку завершує достроково.  1964р. захищає кандидатську дисертацію. Від 1967 р.  – доцент  університету.  

У 1970-і «органи», які Ніну, зрештою, ніколи й не випускали зі свого поля зору, знову впритул цікавляться молодим науковцем. «Вичавлюють» з роботи, примусивши написати заяву «за власним бажанням». Вдома – малі діти, чоловік без роботи…

Довелолося  Ніні Опанасівні й самій відчути гіркоту безробітті та безгрршів’я.  Аж поки влаштувалася доцентом кафедри вищої математики Київського політехнічного інституту. Який став рідним назавжди…

1988 р. Н.О.Вірченко захищає докторську дисертацію, яку присвячує пам’яті своїх батьків. У 1989 р. стає професором, а 2005р. – Почесним професором Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».  

Серед численних нагород Н.О.Вірченко – ордени Ярослава Мудрого, медаль «Будівничий України», запроваджена Всеукраїнським Товариством  «Просвіта» ім.Т.Шевченка.

 Ніна Вірченко – авторка понад 350 наукових і науково-методичних праць, серед яких — 20 книг.

Великий внесок Н.О.Вірченко зробила в увічнення пам’яті Михайла Кравчука — найвизначнішого українського математика ХХ століття, ув’язненого радянською владою й загиблого 1942р. в таборах Колими. 13 міжнародних конференцій імені академіка  М. Кравчука, встановлення пам’ятника видатному вченому, створення кінострічки «Голгофа академіка Кравчука», видання трьох його книг   –   лише частка 40-річної подвижницької праці Ніни Опанасівни Вірченко,  присвяченої дослідженню життєвого і наукового шляху видатного вченого.

47 років педагогічної й наукової праці в рідному університеті. Активна громадська робота.

І, як постановила собі в юності – кожна хвилина життя присвячена Україні…

Многая літа, Ніно Опанасівно!

«Рідна країна»

15 жовтня

Інші дати
Народився Дмитро Луценко
(1921, с.Березова Рудка, Полтавська область – 1989) – український поет. Автор текстів низки відомих пісень ("Києве мій", "Фронтовики", "Сивина", "Не шуми калинонько", "Мамина вишня", Осіннє золото").
Грає море зелене, Тихий день догора. Дорогими для мене Стали схили Дніпра, Де колишуться віти Закоханих мрій... Як тебе не любити, Києве мій! (Дмитро Луценко)
Розгорнути