Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має.

Як ту мову мож забути?

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити

Ненька наша мила?

Сидір Воробкевич

У дохристиянські часи наші предки 5 травня відзначали свято Красної гірки, що символізувало зустріч весни. Цього дня влаштовували обряд зустрічі красного, тобто гарного весняного сонечка на високих місцинах, горах чи скалах. Адже існувало повір’я, що саме такі місцини люблять Боги. Красною гіркою у деяких регіонах ще називали період від Хоминого тижня до Юрія, що вважався найзручнішим для весіль, бо у цей час через повені ще не приступали до хліборобських робіт.

У минулі часи помітили, що якщо 5 травня вночі станеться заморозок, то ще 40 днів вранці буде достатньо холодно. Напередодні дня Юрія (6 травня) святкували свято «Ляля». Найкрасивіша дівчина (Ляля) повинна була кидати подругам вінки. Хто спіймає, ховає подарунок до наступної весни. З цього дня починали висаджувати картоплю.

Господині 5 травня колись садили цибулю, бо вважали це доброю справою і вірили, що вона має вродити.

5-го травня за церковним календарем вшановують ікону «Животворне джерело». Саме так у Києві 9 століть тому називали торговий шлях на північній околиці міста. Хоча, можливо, більш відомою назвою цих Північних воріт столиці була назва Дорожище (Дорогожичі), бо тут проходили торгові шляхи з Чернігова, Новгорода, Смоленська та інших давньоруських міст.

Також за церковним календарем 5 травня вшановують преподобного Феодора Сикеота, єпископа Анастасіупольського; перенесення мощей благовірного князя Всеволода у хрещенні Гавриїла Псковського; апостолів Нафанаїла, Луку та Климента; преподобного Віталія.

Іменинники 5 травня:
Гаврило, Віталій, Всеволод, Климентій, Федір.

5 травня народились:

1836 – Сидір Воробкевич (Данило Млака) – український письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священик, педагог.

1900 – Юрій Липа – громадський діяч, письменник, поет, публіцист, один з визначних ідеологів українського націоналізму.

5 травня відзначають:

• Міжнародний день за права інвалідів.
• Всесвітній день акушерки.

Події 5 травня:

1581 – в Острозі (на Волині) друкар Іван Федоров видав перший руський календар.

1921 – Коко Шанель у Франції вперше представила парфуми «Шанель №5». Незабаром новинка стала лідером продажів у світі.

1949 – у Лондоні підписали устав Ради Європи представники Бельгії, Данії, Франції, Великобританії, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії і Швеції (пізніше до Ради приєднаються Греція, Ісландія та Туреччина). Члени Ради заявили про те, що вони сповідують принципи верховенства законів та свободи. Місцем перебування центральних закладів Ради вибрано місто Страсбург. Відзначається як День Європи.

Чи знаєте ви, що:
Свято Красної гірки, або Красної Лелі, відзначалося саме тоді, коли, за спостереженнями старожитніх природолюбів, починав цвісти ясен, а ще такі дерева, в яких цвіт і листя з’являються водночас.

В Україні ще й досі зберігаються старі урочища, здебільшого високі горби, що називаються Красна гірка. Існувало повір’я, що в таких місцях, зокрема, на горах ховаються духи чоловічої статі: упирі, перелесники, характерники, відьмаки. А на Лисій горі у трав’янистому схові живуть відьми, чарівниці, мавки та русалки. Всі ці духи люблять грітися біля вічних вогнів «красних» дерев і справляти шабаші на Радуницю-Проводницю, Красну гірку та Навин день.

«Красними» деревами називали ті, в які Бог грому Перун потрапляв своїми вогняними стрілами-блискавками, здебільшого, це були дуби. Ці дерева вважали священними, міченими рукою Бога і боялися Перунового вогню. Говорили, що «вогонь святий мститься, як Його не шануєш». Жартувати з ним також не можна, і хоч пожежа від блискавки – біда, проте, гріх її гасити. Ще казали, що «на вогонь гріх плювати, гріх його лаяти і проклинати!»

До «Перунового дерева» наші предки приходили всім родом зі старійшинами на чолі співати хвалу Богові першого весняного грому, воєводі війська небесного. Тут юнаки показували силу, і звідти їх проводжали на «січ криваву». Тут же потім ховали загиблих на полі бою.

«Рідна країна»