ru.wikipedia.org
Георгій Павлович Шлейфер, німець за походженням, народився і помер у Києві. Він любив і знав це місто, як власний дім, і віддав йому свій талант і своє серце.
Закінчивши Першу київську гімназію, Георгій без жодних сумнівів обрав професію архітектора- спадкову в родині. Вступив до Петербурзького будівельного училища, по закінченні якого здобув звання цивільного інженера 1-го розряду.
Повернувся до рідного Києва. Викладав малювання в Інституті шляхетних дівчат. 28 –річним переміг у конкурсі на кращий проєкт нової будівлі Київської біржі й у процесі роботи над його втіленням швидко став відомим як талановитий архітектор.
Протягом 1885–1894 р.р. Г.Шлейфер відповідав за будівельні справи у Київській міській управі. Займався розвитком водопостачання. Не раз обирався до міської думи.
Г.П.Шлейфер був успішним підприємцем і багатим домовласником. 1895 р. створив та очолив Київське домобудівне товариство. Протягом багатьох років – аж до кінця життя – був головою правління Київського кредитного товариства.
Помер Г.П.Шлейфер 9 квітня 1913р... Був урочисто, за участі великої кількості містян, похований на Аскольдовій могилі (поховання було зруйноване більшовиками).
Георгія Шлейфера називали «аристократом архітектури». Його споруди вражали пишністю і яскравістю. Коли статки дозволили не шукати замовлень заради прожиття, архітектор брався лише за цікаві, ефектні проєкти.
Чимало споруд, із проектуванням яких пов’язане ім’я Георгія Шлейфера, на жаль, не збереглося. Як, скажімо, Київська біржа на розі Хрещатика та Інститутської чи власний особняк на Банковій, 13; Промисловий банк чи прибутковий будинок на Миколаївській.
Реконструйовані до маловпізнаваності будівля Комерційного училища на Бульварно-Кудрявській, житловий будинок на Трьохсвятителській (нині Десятинна)…
Але збереглися унікальні споруди, що становлять справжню окрасу міста.
1898 р. за проєктом Е.Брантмана і Г.Шлейфера та під керівництвом Г.Шлейфера був побудований «Театр Соловцов» (нині – Національний академічний драматичний театр ім.І.Франка).
У рекордні терміни – протягом одного року – на розі Малої Васильківської та Рогнідинської була споруджена за проєктом Г.П.Шлейфера «Синагога Бродського», відомого цукровиробника і мецената. Урочисте відкриття Хоральної синагоги відбулося 5 вересня 1898 р. за присутності вищого місцевого чиновництва.
Варто згадати і про міське початкове училище ім. Миколи Бунге, споруджене на Липках з ініціативи й на кошти прихильників академіка Бунге, який викладав у Свято-Володимитрському університеті. Автор проєкту — Г.П.Шлейфер. Оригінальний будинок є цінним елементом історичної забудови Липок.
Неповторної краси додає вулиці ім.В.Городецького відомий киянам «будинок Гінзбурга». Його здалеку можна впізнати за розкішною ліпниною, скульптурами атлантів та античних богів, зображеннями химер. До речі, на відміну від «Будинку з химерами», де ці міфічні створіння дещо стилізовані, «Будинок Гінзбурга» прикрашають «справжні» химери, що ніби от-от злетять, піднімаючи в повітря будівлю. На час спорудження цей шестиповерховий будинок, виконаний у ренесансно-барокових традиціях, був найвищим у Києві й мав водогін, ліфт та інше обладнання.
Зрештою, варто згадати, що Г.П.Шлейфер захоплювався колекціонуванням предметів мистецтва. У його приватній галереї зберігалося чимало творів українських художників, у тому числі — Т.Г.Шевченка.
Підготувала Олена Бондаренко,Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
