chrome firefox opera safari iexplorer

2 червня виповнюється 100 років від дня народження актора Юрія Тимошенка – «Тарапуньки»

02 червня 2020 о 06:03
kino-teatr.ru

Дует «Тарапунька і Штепсель» був надзвичайно, фантастично, неймовірно популярний. Юрій Тимошенко та Юхим Березін давали  понад тисячу концертів на рік, тобто в середньому — по три на день. На фільми за їхньою участю неможливо було придбати квитки. Про них розповідали анекдоти, співали смішні пісеньки і складали вірші. Вільно ходити вулицею артистам було небезпечно: могли «розібрати» на сувеніри.

А в українцеві «Тарапуньці» впізнавали знайомих, родичів,
начальників у найдальших наших селах.  

От про «Тарапуньку», тобто Юрія Трохимовича Тимошенка, і
розповімо кілька цікавинок у день його ювілею. Скажемо лише перед тим, що сценічне
ім’я всенародного
улюбленця походить від назви річки Тарапуньки на рідній Полтавщині, де минуло дитинство митця. А
підказав акторові взяти такий псевдонім Олександр Довженко. 

1.Багато хто, ототожнюючи сценічний образ із його
творцем, уявляв собі актора таким собі простакуватим дядьком — Тарапунькою, словом.

Насправді Юрій Трохимович був освіченою, інтелігентною
людиною. Добре знав англійську мову. Листувався з відомим американським
композитором, головним диригентом Нью-Йоркської філармонії   Леонардом Бернстайном. Нерідко приймав у
своєму гостинному домі  знаних зарубіжних
митців. Так, американський джазмен  Дюк
Еллінґтон у мемуарах занотував, що найкращим днем під час перебування в Союзі 1967
р. став той, коли він гостював у Юрія Тимошенка. Актор пригощав борщем,
варениками, розважав українським яскравим гумором англійською мовою,без
перекладу. До речі, вивчити англійську Юрій Тимошенко пообіцяв
Олександрові  Довженку – і вивчив!..

2. Якось на один концерт-«збірну солянку» до Москви
Тимошенко і Березін їхали у  товаристві
тодішніх високопосадовців – функціонерів (партійних та державних) і народних
артистів. Десь на станції до вагону випадково потрапив юнак-студент. Юрій
Трохимович запросив його до свого купе й подався до буфету, аби купити щось
голодному студентові  поїсти.
Повернувшись, виявив, що хлопця на вимогу сусіда-функціонера висадили. Свідки
події розповідали, що подальша сцена реально викликала острах: Тимошенко
гамселив у двері, за якими принишк переляканий чиновник, і люто волав: «Виходь,
тварино!  Я тобі в очі подивлюся! Хлопець
їсти хотів, а ти, падлюко,голодну людину вигнав! Ти молодість свою вигнав!..»
Розлюченого актора ледве вгамували…

3. Тимошенко мав, як говориться, золоті руки. Влаштиува
удома справжню майстерню – зі столярними та електроінструментами, лещатами,
різними пристроями. Залишилися його вироби: тумбочка з поличками для взуття,
дерев’яний світильник у
вигляді такси (лампочка – на носі, вимикач... ну, ви здогадалися, в
якому місці).   

Коли виїздили на гастролі, Юрій Трохимович неодмінно
навідувався до господарчих крамниць. Придбані «скарби» — цвяхи й таке інше –
вдома дбайливо розкладав у шухлядки, ще й підписував. Ремонт у квартирі робив
самотужки. Дачу теж сам спроектував…

4. «Тарапунька» 
любив швидкісне пересування. Спочатку придбав моторолер – чи не перший у
Києві. 1979 р. роздобув (за гроші, звичайно — у гаражі МЗС, коли до Москви на
гастролі їздив) американський «Додж Крайслер». Далеко не новий, неоковирний,
подібний до танка чи екскаватора, але ж – іномарка! 

Кияни були в захваті від небаченого монстра. Водій
натомість, подумки готуючись до нових виступів, їхніх захоплених поглядів не
зауважував. Як і всього іншого довкола, про що свідчить переможний напад
«Доджа» на трамвай, котрий, нічого не підозрюючи, мирно рухався своїми рейками.
Трамвай перекинувся, «Додж» вцілів. Протягом наступних півтора року  зарплатня народного артиста потерпала через
вирахування до міського бюджету за завдані збитки.   

5. Радянський митець, а надто – популярний – жодним чином
не міг залишатися «безпартійною галушкою», бо належав до ідеологічного фронту.
Якось у стінах «Укрконцерту» Юрія Тимошенка перехопив парторг. На «непристойну
пропозицію» вступити до лав Юрій Трохимович на ходу, цілком серйозно, проказав:
«Недостойний я, недостойний…»  

6. Тарапунька і Штепсель були справді шалено популярні.
Записалися у московських «Голубих вогниках» — вельми на той час престижній для
актора передачі – аж 11 разів.  Разом з
дружиною  Юлією Пашковською Юрій
Тимошенко  багато разів бував на урядових
Новорічних святах. А якось Юрій Трохимович повіз родину на море. Щойно
оселилися в готелі, як під вікнами зібрався величезний натовп шанувальників.
Люди скандували: «Та-ра-пунь-ка! Та-ра-пунь-ка!», вимагаючи спілкування з
кумиром. Прибігла адміністраторка, зачинила вікна і невдоволено кинула: « До
нас прем’єр-міністр Індії Джавахарлал Неру приїздив, такого лементу не було!»  Хтось із присутніх відповів:«Таке скажете! То
Неру, а це –ТАРАПУНЬКА!» 

7.Стало відомо, що «Тарапуньці» мають присвоїти звання
заслуженого артиста. Несподівано він відмовився: або, мовляв, обом – і йому, й
«Штепселю», або нікому. «Дали» обом. Так само –звання народного артиста УРСР. А
от народними СРСР  актори так і не стали:
двічі їм пропонували подати належні документи, й двічі папери таємничим чином
«губилися». Втретє Тимошенко як відрубав: «Все, досить! У нас вже є звання –
Тарапунька і Штепсель!»

«Рідна країна»

За матеріалами
Укрінформ та інших інтернет-видань

22 грудня

Інші дати
Народився Данило Самойлович
(1744, с.Янівка, Чернігівська область - 1805) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.
Розгорнути
Народилася Марко Вовчок (Марія Вілінська)
(1833, Росія – 1907) – українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».
«Вже нігде нема такого широкого степу, веселого краю, як у нас. Таки нема, нема, нема та й нема! Де такі тихії села? де такії поважнії, ставнії люде? Де дівчата з такими бровами? Згадати любо, побачити мило, тільки що жити там трудно» (Марко Вовчок)
Розгорнути
День енергетика
Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93.
Розгорнути
День працівників дипломатичної служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005.
Розгорнути