chrome firefox opera safari iexplorer

Про українську історію і культуру очима французького науковця

15 червня 2020 о 08:56
ukrrain.com

Професор історії Ремі Саніш присвятив деякий час вивченню української культури, костюму, історії. В результаті своїх досліджень історик опублікував статтю у французькому журналі «Science et Avenir» («Наука і майбутнє»), в якій розкрив своє бачення української нації та її трагічної історії виживання та визвольної боротьби, а також прикрасивши свої тези фотографіями українців початку минулого століття.

Читайте історичний огляд проф. Саніш у перекладі Манани Абашидзе (збережено оригінал автора).

«Українці — нація краси і естетики, нація вільних і працьовитих, майстрів і митців.


Чому українців вбивали голодом?

Після Жовтневого перевороту впродовж 1917 – 1921 років на більшій частині території колишньої Російської імперії владу захопили комуністи. Ними шляхом прямої окупації була знищена демократична Українська Народна Республіка, проголошена у 1917 році. Досвід важкої боротьби з українськими рухом змусив комуністичний режим для зміцнення свого становища в Україні піти на створення у 1919 – 1920 роках квазідержави УСРР зі столицею у Харкові та певні поступки українському національному рухові.

Україна в 1920-х роках переживала культурний ренесанс європейського зразка. Під гаслом “Геть від Москви!” тут формувалися самобутні, відмінні від російських, культурні традиції, орієнтовані на Європу. Створювалася національна система освіти, обґрунтовувалася економічна концепція України як автономного економічного організму. Проте до кінця цього періоду в СРСР був встановлений тоталітарний комуністичний режим із суворою суспільною ієрархією. Будь-який прояв незгоди або нонконформізму (як індивідуального, так і малих і великих груп людей за професійною, національною, релігійною, партійною ознаками) негайно жорстоко карався та придушувався.


Українська нація, яка була другою за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва.Тому за мету було поставлено знищення українців як політичної нації, що могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент – вбивство голодом.


Механізм, який призвів до Голодомору, був приведений у дію із Москви тодішніми лідерами комуністичної партії. У січні 1928 року режим запровадив насильницькі хлібозаготівлі. У фермерів держава примусово забирала більшу частину або й все вирощене зерно за значно заниженими цінами. Одночасно розпочалась “ліквідація” найзаможніших господарств. У 1930 році колективізація викликає масові протести і повстання. Впродовж року в Україні відбулося понад чотири тисячі масових протестних виступів за участю до 1,2 млн селян. Однак, не дивлячись на це, до жовтня 1931 року колективізованими, тобто, фактично державними, стали 68% селянських господарств та 72% орної землі. Загалом в Україні було ліквідовано понад 352 тисячі “розкуркулених” господарств.


Не зважаючи на це, Україна залишалась центром спротиву тоталітарному режиму. Упродовж перших семи місяців 1932 року на Україну припадає 56% від усіх антивладних виступів у Радянському Союзі.
Улітку 1932 року через наростання спротиву Й.Сталін із оточенням приймає рішення про організацію в Україні штучного голоду, щоб шляхом винищення частини населення не “втратити Україну”.
Голод став зброєю масового біологічного знищення українців. Він на довгі десятиліття порушив природний генетичний фонд, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідком злочину геноциду також стало руйнування традиційного українського устрою життя. Українцям як етносу було завдано смертельної рани. 1933 рік став для України часом національної катастрофи, наслідки якої відчувають і понині.»

Джерело: ukrrain.com
Розділи: Суспільство

13 липня

Інші дати
Народився Ісак Бабель
(1894, м.Одеса – 1940), письменник, драматург і режисер відомий своїми «Одеськими оповіданнями» та збіркою «Кінармія».  
Розгорнути
Народився Петро Непорожній
(1910, м. Яготин, Київська область  - 1999) — учений, професор, доктор технічних наук.  Під його керівництвом була успішно здійснена програма будівництва Рівненської і Запорізької атомних електростанцій, каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі. Міністр енергетики СРСР (1962–1985). Під його керівництвом в Радянському Союзі була створена практично вся енергетична галузь.
«До булави треба голови» (Українське прислів'я)
Розгорнути