chrome firefox opera safari iexplorer

19 липня – 175 років від дня народження Іллі Слатіна — українського диригента і музиканта, засновника харківської професійної музичної освіти

19 липня 2020 о 13:05

Ілля Ілліч Слатін народився 1845 р. в Білгороді (Курська губернія, на той час — Російська імперія) в небагатій дворянській родині. 

Від 10 років мешкав і навчався у Харкові – в пансіоні Сливицького. 

 1869р. закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію ім. М.Римського-Корсакова.  Потому в Берліні брав уроки у відомих музичних педагогів Т.Куллака і Р.Вюрста. Виступав з концертами у Відні, Празі,  Ляйпціґу, Празі, Дрездені – й остаточно вирішив присвятити себе диригентській діяльності. 

Перший виступ Іллі Слатіна в якості диригента відбувся у Дрездені на початку березня 1871р. і складався з творів М.Глинки, О. Даргомижського, А.Рубінштейна. Дебют був дуже  вдалим, а відомий музичний критик Л.Хартман відзначив Слатіна як «безумовно обдарованого диригента». 

Повернувшись із закордонних гастролей, І.Слатін оселився в Харкові. Заснував відділення Російського музичного товариства, чиїми завданнями були, зокрема, всебічне сприяння розвиткові музичної культури міста; створення музичного освітнього закладу; гуртування музичних сил Харкова у великих концертах.

Створення Музичного товариства порівнювали за значущістю із заснуванням Харківського університету. При Товаристві  Слатін організував музичні класи. З його ж таки ініціативи на початку вересня 1883 р. класи переросли у  Харківське музичне училище. Ілля Ілліч був обраний  директором училища й перебував на цій посаді майже 50 років.  Окрім музично-художніх класів, з’вилися загальноосвітні – з чотирирічним прогімназійним курсом.  Гордістю училища став клас дерев’яних духових інструментів (до того для гри на них під час концертів запрошували іноземців).

В училищі викладали відомі музичні педагоги, а також іноземні фахівці: Г. Гек з Магдебурзької музичної школи; С.Глазер, Ф.Кучера, Ф.Губічка – з Празької консерваторії; К. Бринкбок – з Амстердамської…

Сам Слатін як директор училища та керівник фортепіанного класу перший рік працював безкоштовно.  

Директорові, до речі, доводилося постійно шукати кошти на розвиток навчального закладу, виявляючи неабиякі адміністративні таланти й дипломатичний хист. Звертався до чиновників по дотації. Частину давала міська казна, трохи – Музичне товариство. Допомагали й меценати. Найбільше — цукровиробники й меценати Харитоненки. Зокрема, за гроші цієї відомої родини було придбано будинок для музичного училища на розі Катеринославської (нині Полтавський шлях) та  Ярославської вулиць.

 В середині березня 1893р. до Харкова приїхав Петро Чайковський. Візит великого композитора викликав шалений захват, на концерти за його участю неможливо було придбати квитки.

 Петро Ілліч із приємністю з’ясував, що в Харкові  діє чудовий оперний театр, є добре обізнана музична публіка, професійний симфонічний оркестр, який, слід сказати, й  концертував під керівництвом  Чайковського.  

 Концерт відбувся 14 березня в залі Дворянського зібрання. П.Чайковський диригував виконанням семи власних творів.  По завершенні концерту публіка влаштувала маестро півгодинні овації, а затим пронесла у кріслі через увесь зал на вулицю, до фаетона. У відомого фотографа А.Федецького були зроблені знімки Чайковського і Слатіна, а також фото композитора з членами музичного товариства. Тоді ж був зроблений фотопортрет  П.І.Чайковського, який вважається найкращим з усіх його світлин.

На честь маестро в будинку І.Слатіна відбувся урочистий обід за участі музичної еліти міста.

А наприкінці квітня до училища завітав Антон Рубінштейн. Протягом двох днів він  прослухав усіх учнів і був вельми задоволений  їхнім рівнем, про що повідомив директорові та викладачам. Наостанок видатний піаніст зіграв кілька своїх п’єс .

Концерти відомих композиторів і музикантів Ілля Слатін організовував для  харків’ян не раз. У них брали участь, окрім згаданих вже П.Чайковського та А.Рубінштейна, С.Рахманінов, С.Танєєв, М.Іпполітов-Іванов. Нерідко видатні виконавці концертували безкоштовно, а зібрані кошти йшли на розвиток Музичного товариства та училища.

 На 25-річчя своєї творчої та педагогічної діяльності Слатін отримав сотні вітань, у тому числі – від видатних композиторів та музикантів.

Перебуваючи проїздом у Варшаві, отримав пропозицію очолити Варшавський музичний інститут. Але відмовився: його серце було віддане Харкову.

Чимало випускників Харківського музичного училища  стало відомими музикантами. Серед них — професори Берлінської консерваторії Гінзбург і Луценко, композитор  І.Дунаєвський, якого 1910р. Слатін особисто екзаменував і приймав на навчання… 

1917 р. музичне училище стало консерваторією. Згодом консерваторія була реорганізована в Музично-драматичний інститут. Колишній засновник і директор закладу зайнявся  приватними уроками музики у себе вдома. До нових порядків у інституті ставився вкрай скептично. Як, зрештою, й загалом до більшовицької влади…

Троє синів  Іллі Ілліча та його дружини Серафими Василівни, викладачки англійської мови – Ілля, Володимир і Олександр – стали музикантами. Після більшовицького перевороту  вони назавжди емігрували.

Радянська влада не посміла репресувати видатного музиканта  і педагога, попри його аж ніяк не комуністичні погляди й дворянське походження. Після смерті маестро його ім’я просто «викреслили». Кілька публікацій з’явилося лише під час «відлиги». 

31 жовтня 1989 р. на будинку, де мешкав І.Слатін, була встановлена меморіальна дошка, яка через кілька років зникла.

Щоправда, є громадська галерея «Обереги музичної Харківщини».  Її колекцію збирав музикознавець Ю.Щербинін  упродовж усього життя. Серед експонатів –клавіші рояля, на якому грали Петро Чайковський і Антон Рубінштейн; особисті речі відомого українського композитора –харків’янина Якова Степового; світлини, сценічні костюми та інструменти музикантів. І диригентська паличка засновника Харківської консерваторії, організатора  музичного життя міста – Іллі Слатіна. 

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

2 грудня

Інші дати
Народився Григорій Ходоровський (Мороз-Ходоровський)
(1853, с. Свічківка, Черкаська область – 1927) – український піаніст, композитор і педагог. Організатор народної консерваторії в м. Севастополь. Автор творів для фортепіано («Українська рапсодія»), романсів, обробки українських народних пісень. Учнями Ходоровського були Климент Квітка, Лев Ревуцький, Лео Сирота.
Розгорнути
Народився Олександр Шумський
(1890, с. Рудня Борова Житомирської обл. - 1956) - український політичний дія. Входив до складу Центральної Ради. Нарком освіти УСРР (1924-1927).
Розгорнути