19 липня 1876 року народився Володимир Чехівський — один з керманичів УНР, ідеолог УАПЦ

ukrinform.ua

Під час
прем'єрства В.Чехівського, 22 січня 1919 р., був проголошений Універсал про
об'єднання УНР і ЗУНР - Акт Злуки; ухвалені закони про державну мову
та про автокефалію Української православної церкви, земельний закон.

Народився
Володимир Мусійович Чехівський у с.Горохуватці на Київщині, в родині священика.

Закінчив у Києві духовну семінарію та духовну академію,
отримав ступінь кандидата богослов'я, згодом — магістра.

Вчителював у рідній Горохуватці та у сусідній Янівці,
працював помічником інспектора Кам'янець-Подільської духовної семінарії, з
якої за активну українську позицію був з
попередженням переведений до Київської
семінарії.

Викладав словесність у Черкаських духовному училищі та
чоловічій гімназії.

1905 р. вступив до Української соціал-демократичної робітничої партії
(УСДРП). 1906-го був обраний депутатом І Державної Думи, де перебував у
складі Української парламентської громади. Того ж
року за участь у національному українському русі був засланий до Вологодської губернії.

Повернувшись із заслання,в 1908-17 р.р. мешкав у Одесі.
Викладав у середніх навчальних закладах, брав
участь у діяльності місцевих осередків «Громади» та «Просвіти», редагував газету «Українське слово».

1917 р. переїхав до Києва. Входив до складу керівництва УСДРП,
займався церковною діяльністю.

З квітня
1917 р. Володимир Чехівський — член Української Центральної Ради від Одеси.

У квітні 1918 р. очолив департамент
віросповідань УНР, затим — департамент загальних справ Міністерства віросповідань
Української Держави.

За Директорії УНР у грудні 1918р. – лютому 1919-го
очолював Раду Міністрів і Міністерство закордонних справ УНР.

Володимир Чехівський доклав величезних зусиль до становлення
Української автокефальної православної церкви – саме за його ініціативи уряд УНР проголосив автокефалію УАПЦ.

Після окупації
України більшовиками Чехівський залишився на рідній землі. У 1919-22 р.р. — професор
історії культури Державного Українського університету в Кам'янці-Подільському;
професор Вінницького інституту народної освіти; Київського медичного інституту;
доцент Київського політехнічного інституту.

Від 1920 р. В.Чехівський веде велику роботу з підготовки
до Всеукраїнського православного церковного собору для завершення процесу
створення УАПЦ. На І Всеукраїнському
соборі, що відбувся у жовтні 1921р. — голова ідеологічної комісії УАПЦ.
Протягом трьох наступних років викладає на пастирських курсах у Києві. У жовтні 1927 р.
очолює ІІ Всеукраїнський собор. Автор численних праць на
теми релігії та церкви.

29 липня
1929 р. Володимир Чехівський був заарештований у «справі Спілки визволення
України» як «член бюро» організації. 19 квітня 1930р., на судовому процесі над
«членами СВУ» був рокований до страти, яку замінили на 10-річне ув'язнення. Карався у
Харківському та Ярославському
політичних ізоляторах
(закритих тюрмах суворого режиму).

1933 р.
Володимирові Чехівському, як повідомили родичам, подовжили термін ув’язнення до 20
років і перевели до
таборів особливого призначення «без права листування».

3 листопада 1937 р. В.М.Чехівського розстріляли за вироком «трійки» НКВС в карельському урочищі Сандармох, як і багатьох кращих представників української інтелігенції.