Михайло  Вікентійович Садовський народився у Києві. Закінчивши  середню реальну школу, вступив до Чугуївської військової школи. Продовжив  навчання у Володимирському київському кадетському корпусі та Київському піхотному юнкерському училищі. 1912 р. в ранзі підпоручника був скерований на службу до Острозького піхотнього полку в Черкасах. Звідси під час Першої світової  війни вирушив на фронт.

У боях зазнав тяжкого поранення та отруєння газами. Дослужився до звання капітана.  Відзначений шістьма нагородами, серед яких – іменна шабля з написом: «За хоробрість» та орден св. Володимира з мечами IV ступеня. В імперській армії обіймав посаду заступника командира полку.

  Михайло Садовський прийняв усім серцем Українську Революцію. Брав активну участь у створенні українського війська та відстоюванні незалежності УНР.  У  1918—1920 р.р. очолював Похідну канцелярію  Військового Міністерства при ставці Головного Отамана Симона Петлюри. Після захоплення більшовиками України  М.Садовський емігрував до Польщі, затим – до Німеччини, а 1952р. оселився в Канаді.

Михайло Садовський — один із засновників, а від 1939 р. – голова  Українського воєнно-історичного товариства в Польщі.

 Від 1940 р. перебував на посаді в. о. Військового міністра УНР.

1944 р. Державним центром УНР в екзилі був підвищений до рангу генерал-хорунжого.

1949р. в  німецькому таборі Майнц-Кастель для біженців М.Садовський  заснував Український воєнно-історичний інститут з Військовим музеєм. Очолював його до своїх останніх днів, збираючи і дбайливо зберігаючи цінні українські військові реліквії  та експонати.

М.В.Садовський займався літературною та видавничою діяльністю: редагував і видавав збірник «За Державність» (вийшло друком 11 томів); активно співпрацював з українськими виданнями «Тризуб», «Нива», а пізніше – зі  «Свободою» в США, «Українським голосом » і «Вільним словом» у Канаді.

У всіх своїх публікаціях Садовський активно популяризував військові досягнення України; організовував виставки українських військових експонатів.  

1947 р. М.Садовський  очолив Український воєнно-історичний інститут і Музей українського війська (Торонто), а також Головну раду Хреста ім. Симона Петлюри.

Помер генерал-хорунжий Михайло Садовський у Торонто (Канада) 29 грудня 1967 р.

Наприкінці травня 2011 р. на київській Оболоні було відкрито пам'ятник «Старшинам Армії УНР — уродженцям Києва». 

   Понад 2-метровий «Хрест Симона Петлюри» височіє на   постаменті, на якому з чотирьох боків встановлені меморіальні дошки з іменами 34 киян — старшин Армії УНР та Української Держави. Серед них — ім'я Михайла Садовського.

Підготувала Олена Бондаренко,

 Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»