«Він заслужив собі одно з найбільш почесних місць в історії нашого духовного життя».

М.Грушевський

Сергій Подолинський 
-  один із перших економістів,
який писав свої праці українською мовою.

Людина надзвичайно широкого світогляду, Подолинський
розробляв космогенну енергетичну теорію, розвивав  ідеї фізичної економії для розв’язання
проблем сталого розвитку, започаткував фізичну економіку.  

Сергій Подолинський народився в с. Ярославка
Звенигородського повіту Київської губернії (нині Шполянський район Черкаської
обл.) в родині відставного поштового високопосадовця  і поета Андрія Подолинського, який належав до
Пушкінської плеяди, та княжни Марії Кудашевої.  

1867 р.
вступив на природниче  відділення фізико-математичного факультету
Київського Свято-Володимирського університету. У студентські роки  тісно спілкувався з М.Драгомановим, що, безумовно,
вплинуло на формування його поглядів.   

По закінченні університету, 1871 р., захистив дисертацію та отримав диплом кандидата природничих наук.
Продовжував навчання у Парижі, Лондоні, Цюриху, Відні. 

У Парижі познайомився з відомим російським народником
Петром Лавровим, упродовж кількох років співпрацював з ним у еміграційному
журналі «Вперед», репрезентуючи український соціалізм.

Навесні 1874 р. С.Подолинський приїхав до України. У батьківському маєтку
 відкрив лікарню, де щодня безкоштовно
приймав до 50 хворих. Зійшовся з представниками «Київської громади», зайнявся
створенням української соціально-демократичної партії, друкувався в газеті
«Киевский телеграф», яка тоді фактично була органом «Київської громади». Увійшов
до складу  Російського географічного товариства, багато подорожував Галичиною, Закарпаттям, Балканами. Подорожні
нотатки Подолинського значно збільшили кількість читачів «Киевского телеграфа».  

Після
Емського указу Сергій  Подолинський виїхав до
Відня.  Разом з товариством галицьких
студентів «Січ» (з  О.Терлецьким зокрема)
створив перше українське видавництво. Тут вийшли друком праці й самого
Подолинського: «Парова
машина», «Про багатство і бідність», «Про хліборобство» та інші. Брошуру «Про бідність» сам Подолинський назвав «першим розділом
політичної економії».  

1876 р. Сергій
Подолинський захистив у Вроцлаві докторську дисертацію й
отримав диплом доктора
медицини. Повернувся до України, працював лікарем у київському притулку для дітей робітників
та викладав
на курсах медсестер. Тут і познайомився зі своєю майбутньою дружиною.

 1877 р. подружжя виїхало до Франції. Сергій
Андрійович зосередився на науковій діяльності. Ось назви лише кількох його
праць того часу: «Ремесла і фабрики на Україні», «Праця людини та її відношення
до розподілу енергії», «Громадівство та теорія Дарвіна», «Соціалізм, нігілізм
та тероризм. Відповідь старому російському соціалістові». У Женеві вчений видав
монографію «Життя і здоров'я людей на Україні» — першу  українську розвідку зі статистики та  медичної демографії, в якій довів, що багато
хвороб в Україні спричинено соціальними факторами.

 Дослідження
«Ремесла та фабрики на Україні» стало першим українським підручником з
політичної економії, котрий Іван  Франко назвав працею, якою могла би «повеличатися кожна нація».

Найвідомішою ж працею С.Подолинського стала  «Людська праця людини та її відношення до
розподілу енергії». Надрукована журналом «Слово», невдовзі вона вийшла у Німеччині,
Італії, Франції.  

Останні праці Сергія Подолинського — «Громадівство і
теорія Дарвіна», «Перегляд громадського руху в Західній Європі» та деякі інші –
були надруковані у часописі «Громада», який редагували М.Драгоманов та
М.Павлик.   

Внаслідок напруженої праці, проблем у родинному житті
вчений зненацька занедужав на психічний розлад. Лікувався у психіатричних
клініках Франції. Навесні 1885 р. мати
привезла сина до Києва. Оселилися на Банковій, у власному будинку, потім
придбали садибу на теперішній вул. Богомольця. 

Тут, власне, Сергій Подолинський прожив свої останні
шість років. Помер 12
липня 1891 р...  

 Ім'я С.А.Подолинського носять вулиці у
Черкасах, Дніпрі та
Новомиргороді.

Твори українського мислителя були перевидані лише за
часів незалежності. 

Сергій Подолинський належав до борців за соціальну
справедливість в Україні та національне визволення українців.  

Він був ідеологом еволюційного розвитку суспільства через реформування освіти,
державного устрою, економіки.  

На думку фахівців, С. Подолинський випередив свій час, визначивши
роль людини праці у збереженні та нагромадженні енергії. Він стверджував, що продуктивна
праця забезпечує захист енергії від розсіювання у просторі. Саме це відкриття
Подолинського стало чільним для Вернадського, коли той розробляв своє вчення про ноосферу.  

Сергія Подолинського називають одним з   перших
українських політологів, котрий політику розглядав як унікальний засіб
зміцнення і розвитку державного ладу.  

І останнє – втім, дуже важливе: вся діяльність
Подолинського-науковця і громадького діяча — ґрунтувалася на великій любові до
України. «Українофільство мене перемогло;
я все мав до нього схильність, а останнім часом став цілковито запеклим
українофілом», — написав він.   Українським націоналізмом він називав «…прагнення українського
народу поряд з економічною емансипацією, досягнути ще й політичної і культурної
самостійності».

_________________________

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна»!