«Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром.»
Григорій Сковорода
«Якщо листопад дерева обтрусить, зима недовга бути мусить», – підмічали колись, спостерігаючи за природою у листопаді.
У народі 12 листопада вшановували Зиновія Синичника і говорили: «Покорми синичку зимою, вона згадає про тебе весною». Вважалося, що цього дня прилітають птахи-зимники. Також підмічали погоду: «Якщо синички збираються біля оселі зграйками – до морозів» або ж «Якщо синичка свистить зранку – на ясний день».
За церковним календарем 12 листопада вшановують священомученика Зиновія, єпископа Егейського, і сестру його мученицю Зиновію; апостолів від 70-ох: Тертія, Марка, Юста, Артеми; священомученика Маркіана, єпископа Сиракузького; мученицю Євтропію; мученицю Анастасію Солунську; святого Стефана Милютина, короля Сербського, брата його Драгутина і матір їхню Єлену; Озерянську ікону Божої Матері.
Іменинники 12 листопада:
Зиновій, Артем, Марко, Олена, Стефан, Зиновія.
12 листопада народилися:
1905 – Іван Крушельницький – український письменник, художник, драматург, декоратор. Автор поем «З-над прірви», «Поема про різьбяра», драм «На скелях», «Мури і межі», п’єс «Спір за мадонну Сільвію» «На скелях (Каверна № 16)», «Бурі над Заходом», «Біле й червоне».
«Немає сил, щоб нас ввігнати в ляк! Немає бур, щоб ми розбились в них! Розірвем сіть, порвем кривавий сак... Повернем в спів, у сміх Наш гнів!» (Іван Крушельницький)
1936 – Микола Сингаївський – український поет, автор пісні «Чорнобривці». Збірки поезій: «Земле, чую тебе», «Поступ» та ін.
1944 – Олександр Авагян – український археолог, спелеолог, музикант і поет. Один із засновників української спелеоархеології (скелеїстики), автор першої наукової систематизації давньоукраїнських печерних споруд. Організував експедиції для дослідження печер «Озерна» та «Оптимістична» в Тернопільській області, в результаті яких було виявлено, що вони – одні з найбільших у світі.
12 листопада відзначають:
- Всесвітній день боротьби з пневмонією.
- День фахівця з безпеки.
Події 12 листопада:
1871 – у Одесі дебютував як актор-професіонал Марко Лукич Кропивницький – видатний український актор та режисер, у складі трупи народного російського театру графів Маркових і Чернишова (у виставі за п’єсою Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці»). 1918 – Гетьман України Павло Скоропадський узаконив автокефалію Української Православної Церкви (УАПЦ).1925 – створена «Ліга Українських Націоналістів» на з’їзді представників Українського Національного об’єднання i Союзу Визволення України у Празі. 1967 – у Нью-Йорку (США) відбувся Перший Світовий Конгрес вільних українців. 1992 – починаючи з 23-ї години було припинено функціонування рубля у грошовому обігові на території України. Єдиним законним засобом платежу став український карбованець, якого в готівковому обігу представляв купон Національного банку України. 2009 – у Харкові в приміщенні Спілки української молоді було проголошено та вперше відзначено День україномовної преси.
Чи знаєте ви, що:
В Україні місцевість з найбільшою кількістю печер на плато Чатир-Даг у Криму нараховує понад 1000 карстових вирв та 135 печер, шахт і колодязів. Серед них – знаменита Бінбаш-Коба (у перекладі – Тисячоголова) довжиною 110 м, з якою пов’язані численні легенди, Суук-Коба (у перекладі – Холодна) – 210 м, шахти «Бездонна» глибиною 161 м, «Хід конем» – довжиною до 213 м і глибиною 50–60 м.
Найглибша печера – Солдатська, розташована у Кримському масиві Карабі-Яйли. Її глибина – 500 м, протяжність – 2100 м. Дно вкрите глиною та вапняковими брилами.
Найдовша печера в Україні – Оптимістична, розташована поблизу Коралівки в Тернопільській області, в гіпсах Поділля. У ній розвідано і закартовано 188 км ходів на глибині 20 м. Площа – 215 тис. м, об’єм – 500 тис. м3. Це – найдовша гіпсова печера у світі.
Найдоступніша печера для туристів – Кришталева. Вона розташована на високому скелястому березі Циганки на околиці Нижнього Кривчого в Тернопільській області. Усі її коридори і зали простягаються майже на 22 км, туристичний маршрут має 3 км, до неї є зручний під’їзд, а центральний лабіринт електрифіковано. Тут багато коридорів, залів, гротів, стіни і стелі яких вкриті різнокольоровими кристалами гіпсу.
Найбільші печерні сталактити є в печері Бузулук-Коба, що поблизу Бджолиного в Криму, в її просторому гроті завдовжки 70 м і завглибшки 15 м звисають багаторічні гірлянди льодових бурульок-сталактитів до 3 м довжиною. Однак це ще не рекорд. У печері Червоній (Кизил-Коба) в Криму грандіозні зали прикрашені ажурними натіками кальциту, довжина окремих сягає 5–8 м. В Україні печери мають корозійне походження; вони виявлені у 10 карстових областях.
У басейні річок Великої та Малої Угольки в Закарпатській області є група карпатських карстових печер, у Перечинському районі знайдено невеликі печери у вулканічних породах андезитах, у Солотвинському соляному штоці – штучні виробки глибиною до 400 м, в яких діє алергологічна протиастматична лікарня.
«Рідна країна»
