Vse.rv.ua
Одне з улюблених зимових свят, надто у дітлахів — День святого Миколая. Напередодні діти пишуть листи до Миколая зі своїми побажаннями та вкидають у поштову скриньку чи кладуть за вікно. Дітки моляться до Святого, просять здоров’я собі та батькам, а також гарних подаруночків. Згадуючи свої добрі й не дуже добрі вчинки, зважують, яких було більше, а значить, що знайдеться вранці: подарунок чи різочка? Адже кожна дитина знає, що в ніч на 19 грудня прийде святий Миколай і покладе під подушечку подарунок. Але може бути й різочка –як попередження для неслухів, що треба виправитися.
В день святого Миколая доброчесні заможні, та й просто добрі люди опікуються сиротами, дітьми з бідних родин, приносять їм подарунки.
Серед багатющих українських традицій є й питомі суто для свята Миколая.
На Поділлі, скажімо, цього дня першим обійти господу обов’язково мав хазяїн. Він уставав раніше, ніж зазвичай, давав худобі їсти та вітав її «Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!»
На Київщині господар, повернувшися вранці із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю, грудочку солі, віничка з різного зела, і кропив обійстя, худобу, збіжжя, примовляючи: «Святий Миколаю, сохрани і помилуй нас від усякого лиха!».
На Слобожанщині Миколая вшановували три дні поспіль, варили кутю та узвар, аби наступного літа вродило збіжжя і всілякі плоди.
В деяких місцевостях цього дня варили й пиво, кликали гостей, веселилися, а потім запрягали у сани найбаскіших коней і каталися довкруж села, виспівуючи та вигейкуючи – таким чином відганяли злидні та все погане.
Святий Миколай – покровитель студентів, моряків, рибалок, купців, воїнів, мандрівників, у сучасному світі – водіїв.
Він рятує людей від стихійного лиха, насамперед – на воді. Ікону святого Миколая завжди брали з собою рибалки, вирушаючи в море.
Всі свята в Україні супроводжуються піснеспівами. Багато їх виконується і на Миколая. Одна з найвідоміших — «Ой, хто, хто Миколая любить» (подаємо її в старовинному варіанті):
Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай,
На всякий час помагай,
Миколай! |
Ой, хто, хто к ньому прибігає,
На поміч його призиває,
Той все з горя вийде ціло,
Охоронить душу й тіло,
Миколай! |
Ой, хто, хто спішить в Твої двори,
Сего Ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш му в гріхи впасти,
Миколай! |
Миколай, молися за нами,
Благаєм Тебе зі сльозами.
Ми Тя будем вихваляти, |
Ім'я Твоє величати,
На віки.
Чимало й сучасних пісень, найперше – для діточок, де Миколая славлять і просять про гарні дарунки.
Ким же був святий Миколай, чудотворець і покровитель?
Святий Миколай народився близько 270р. в Лікії – південно-західній області Малої Азії, у місті Патарі, й був єдиним і бажаним сином у одній із найшляхетніших та найзаможніших родин. Батьки виховали хлопчика у правдивій вірі та благочесті, а рідний дядько, єпископ патарський, подбав про належну освіту племінника.
З дитячих років Миколай був глибоко побожним, опікувався вбогими та нужденними, а згодом обрав своїм життєвим шляхом служіння Богові.
Близько 300 року в Мірі, столиці Лікії, спалахнула епідемія. Миколай, незважаючи на небезпеку, всіляко допомагав недужим, утішав та підтримував їх. Під час епідемії померли батьки Миколая, й він успадкував велике багатство, проте не скористався з нього, а роздав бідним. Він не чекав на прохання, а сам шукав найбідніших, аби їм допомогти. З ім’ям Святого пов’язана страдиція ХІІ століття надавати допомогу та стипендії у школах. Згодом вона видозмінилася в дарування, насамперед – дітям – увечері перед днем Миколая подарунків.
Святий Миколай виконував записане в Євангелії: «Не показуйте своєї праведності перед людьми, щоб вони вас бачили і хвалили за те; нехай знає про ваші добрі діла лише Отець Небесний»( Мт 6, 1-4), тому не афішував, як тепер би сказали, свої добрі справи.
Ставши єпископом Міри, Миколай і далі являв приклади доброчесності, християнської любові та милосердя. Сам же він жив надзвичайно скромно, в молитвах і турботах про свою паству, допомагаючи кожній людині у скруті чи смутку.
Миколая недарма називають чудотворцем. Якось у Мірі стався великий голод. Святий Миколай ревно молився, просячи в Господа допомогти його народові. Саме цього часу на Сіцилії одному торговцеві хлібом уві сні явився Миколай, дав завдаток і попросив корабель хліба для мешканців Міри. Прокинувшись, купець побачив у своєму стиснутому кулаку гроші й зрозумів, що так Господь велить йому прийти на допомогу голодуючим. Не зволікаючи, торговець навантажив корабель хлібом і рушив до Міри, де святий Миколай заплатив йому решту, а люди були врятовані від голодної смерті.
Ще одна розповідь – про те, як святий Миколай врятував молитвою рибалок під час бурі на морі. Господь почув його молитву, і буря вмить ущухла. І нині святий Миколай є заступником перед Богом у моряків та рибалок, а в багатьох країнах побудовані прибережні храми на честь Святого.
Важливо, що святий Миколай давав не лише приклад праведного життя та любові до ближнього, а й приклад великої віри, яка своєю силою може творити чудеса.
Під час переслідувань християн на початку ІV століття святий Миколай був підданий гонінням та навіть ув’язнений, але 313 року знову повернувся до своїх вірян.
Після смерті святого на його честь встановлене свято, яке ми відзначаємо 19 грудня.
Ще додамо, що протягом останніх років українські діти дедалі частіше просять у святого Миколая, аби допоміг таткові повернутися з війни живим і здоровим, подарував мир Україні. Просимо й ми, святий Миколаю – пошли мир і щастя нашій рідній країні.
Олена Бондаренко
