chrome firefox opera safari iexplorer

18 січня – 156 років від дня народження українського художника Івана Їжакевича

18 січня 2021 о 10:05
uamodna.com

Картини  І.Їжакевича  «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Гайдамаки під Уманню», «Битва козаків з шляхтою», «Мені тринадцятий минало…», «Перебендя» залишаються окрасою українського образотворчого мистецтва. 

Розписи художника можна побачити у Кирилівській церкві, церкві Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі та багатьох інших українських храмах.  

Народився майбутній митець у 1864р. в с.Вишнопіль (нині Тальнівський район Черкаської області), в багатодітній родині. Сім’я бідувала, тож сподіватися Іванові на те, що батьки спроможуться дати своїм дітям бодай якусь освіту, не доводилося. Допитливе хлоп’я  навчилося читати й писати самотужки.

Дванадцятирічним опинився у Києві, де дядько-псаломщик влаштував його поносити посох до архієрея Братського монастиря. За якийся час дядько, розгледівши у Івана неабиякі малярські здібності, віддав малого до іконописної школи в Києво-Печерській Лаврі. Вступив до школи, перемігши у  жорсткому конкурсі й закінчив її 1882р. 

 За якийся час Іван, із дбайливо загорнутим у ряднину   автопортретом, вирушив до художньої школи Миколи Мурашка. Дуже хотілося почути думку майстра, а ще більше – навчатись у його школі. Мурашко хист Іванів розгледів, але поцікавився, хто платитиме за навчання бідного хлопця. Іван знітився: платити не було кому. Коли Мурашко на хвильку вийшов з кімнати, притьмом кинувся змальовувати  деталі картини, розташованої на стіні. Повернувшись, художник настільки був вражений роботою, що залишив Івана працювати своїм помічником і безкоштовно навчатись у школі. 

Під час навчання талановиті роботи молодого художника помітили професор А.Прахов, під чиїм керівництвом провадилася реставрація Кирилівської церкви, та видатний український художник  М.Врубель, твори якого посідають чільне місце у розписах церкви. Від 1883р. І.Їжакевич бере участь у  відновленні фресок XII ст. в Кирилівському монастирі.

 1884р.Іван Їжакевич вирушає до Петербурга, щоб вступити до Академії мистецтв. Запізнившись на іспити, впродовж двох місяців клопоче про вільне слухання, і наприкінці року свого досягає. 1888р. І.Їжакевич отримує звання шкільного вчителя малювання і залишає Академію.   

Ілюструє відомі на той час журнали: з «Нивою», наприклад, співпрацював мало не 30 років. Серед кількасот ілюстрацій – багато робіт, за допомогою яких художник популяризував Україну, її історію, літературу, народні звичаї та побут. 

1905р. І.Їжакевич назавжди повертається до України. Працює художнім керівником рисувальної школи при Києво-Печерській Лаврі. Розписує Свято-Покровську церкву в Покровському монастирі, церкву Всіх Святих і храм преподобних  Антонія та Феодосія Печерських.

1910р.у рамках благодійних заходів  бере участь у розробці ескіза та виданні 100-тисячним накладом плаката  з портретом і життєписом Тараса Шевченка. 

1911р. Їжакевич почав розпис церкви св.Георгія на місці битви під Берестечком. Створив композицію «Голгофа», разом з учнями оздоблював склепіння, ворота, двері, колони.  Роботі перешкодила Перша світова війна. Коли Пляшеву окупували австро-угорці, монастир на «Козацьких могилах»був розграбований, дзвін та роботи Їжакевича безслідно зникли.   

 1917р. Іван Їжакевич повернувся до Києва.  Разом з колегами створює першу  професійну спілку художників. Пише портрети, пейзажі, створює графічні роботи, розписує Борисоглібську церкву та Успенський собор, ілюструє «Кобзаря», видає кілька статей про життя  і творчість Тараса Шевченка.

У 1930-і роки митець створює цикл полотен, присвячених Шевченкові: «Гайдамаки в Умані», «Перебендя», «Зустріч Т. Шевченка з сестрою Яриною», «Похорон Шевченка» та  одну з найкращих своїх робіт — «Мені тринадцятий минало» — за мотивами відомого твору Кобзаря. 

 Ілюструє видання творів  Шевченка, Гоголя, Франка,   Коцюбинського, Лесі Українки, Квітки-Основ'яненка. 

Слід сказати, що ввершиною творчості Їжакевича-ілюстратора стало оформлення  ювілейного видання «Кобзаря» у 1939р.: понад  30 малюнків можна вважати, без перебільшення, хрестоматійними. 

 Під час Другої Світової війни художник залишався у окупованому Києві. Працював над ілюстраціями до «Енеїди» І.Котляревського.

Загалом же впродовж свого творчого життя Їжакевич створив понад 20 тисяч робіт. 

Помер І.С.Їжакевич 19 січня 1962р.

Твори митця зберігаються у багатьох музеях України та світу, найкращі – у Національному музеї ім. Т.Шевченка.

 Підготувала Олена Бондаренко

22 грудня

Інші дати
Народився Данило Самойлович
(1744, с.Янівка, Чернігівська область - 1805) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.
Розгорнути
Народилася Марко Вовчок (Марія Вілінська)
(1833, Росія – 1907) – українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».
«Вже нігде нема такого широкого степу, веселого краю, як у нас. Таки нема, нема, нема та й нема! Де такі тихії села? де такії поважнії, ставнії люде? Де дівчата з такими бровами? Згадати любо, побачити мило, тільки що жити там трудно» (Марко Вовчок)
Розгорнути
День енергетика
Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93.
Розгорнути
День працівників дипломатичної служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005.
Розгорнути