Гулак-Артемовський – «батько» безсмертної опери «Запорожець за Дунаєм» (автор лібретто – М.Костомаров). Першої української національної опери. Її люблять мільйони людей, арії з неї співають і великі майстри вокалу, й аматори, які нерідко вважають ці пісенні твори народними.
Перлину української класики «Запорожець за Дунаєм» справді можна назвати народною оперою, адже надихнули митця на її створення українська історія, українська пісня і рідна українська земля.
Твір вважається шедевром світової класиси і виконується на оперних сценах багатьох країн.
Ми й нині щиро веселимося, слухаючи дует «Відкіля це ти узявся» Одарки і Карася, арії Карася «Тепер я турок – не козак» і «На туркенях оженюся». І нині сумуємо разом із Оксаною («Місяцю ясний, зорі прекрасні…»). І сьогодні патріотична арія Андрія «Блаженний день, блаженний час…» та фінальний хор «Там, за тихим за Дунаєм…» змушують прискорено битися серце кожної української людини.
Семен Степанович Гулак-Артемовський був не лише талановитим композитором, а й надзвичайно обдарованим оперним співаком, першим виконавцем партії Карася у своїй опері. Блискуче виконував драматичні ролі в театрі. Писав п’єси, романси, пісні. Одна з них – популярна й досі «Стоїть явір над водою» — присвячена Тарасові Шевченку, з яким Гулак-Артемовський близько товаришував. Автор музичної комедії «Ніч на Івана купала», дивертисментів «Українське весілля» та «Картини степового життя циган», музики до багатьох театральних вистав.
А ще С.Гулак-Артемовський захоплювався нетрадиційною медициною, вірив у лікування з допомогою гіпнозу. За свідченням очевидців, приймав до 40 пацієнтів щоденно і не брав за кгнсультації жодних грошей.
Саме йому належать і «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії», й навіть проект Санкт-Петербурзького водогону.
Був Гулак-Артемовський також обдарованим худоржником-мініатюристом.
Народився Семен Степанович Гулак-Артемовський у містечку Городище на Черкащині, в родині священика, який, своєю чергою, походив зі старовинного козацького роду. (Принагідно згадаємо, що рідний брат майбутнього композитора – професор Харківського університету Петро Гулак-Артемовсткий – був відомим поетом, засновником жанру байки в українській літературі).
Рідні вважали, що Семен піде батьковим шляхом – адже закінчив повітове духовне училище, затим – Київську духовну семінарію (де постригся у ченці), співав у хорі Софійського та Михайлівського золотоверхого соборів. Але сталося інакше. Композитор Михайло Глинка, набираючи вокалістів до Придворної співацької капели, був зачудований баритоном Гулака-Артемовського, тож через свої Бог знає які зв’язки домігся скасування чернечого постригу для талановитого юнака і забрав його з собою до Санкт-Петербурга. Спочатку Семен пізнавав техніку вокального мистецтва у Петербурзі, затим М.Глинка зібрав своїми концертами кошти, необхідні для навчання талановитого співака за кордоном. Удосконалював свій талант у Франції, Італії, співав у Флорентійській опері, був солістом Імператорської опери в Санкт-Петербурзі та у Великому театрі в Москві. Впродовж 25 років сценічного життя виконав понад 50 оперних партій. Майже до останнього дня (помер 17 квітня 1873р. від запалення легень) багато концертував із романсами та народними піснями, а також із власними пісенними творами.
Семен Гулак-Артемовський не раз приїздив до України, надихаючись українською мовою, яку ніколи не забував, та культурою, що наснажувала його самобутню творчість.
Додамо, що вперше опера «Запорожець за Дунаєм» була показана на сцені імператорського Маріїнського театру в Санк-Петербурзі й після 14-ї вистави заборонена на 20 років. Український патріотизм завше стояв російським шовіністам кісткою в горлі…
Олена Бондаренко,
Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»