chrome firefox opera safari iexplorer

На місці розграбованої античної пам'ятки знайшли унікальну амфору

05 травня 2021 о 21:54

На території Миколаєва зафіксували масштабні роботи з розграбування пам’ятки археології національного значення «Дідова Хата — 1». Після грабіжників знайшли амфору з тавром міста Афон. Про це в програмі «Радіодень» розповів старший викладач МНУ ім. В. Сухомлинського, науковий співробітник Інституту археології НАН України Олександр Смирнов.

Археологічна пам'ятка «Дідова Хата — 1» розташована на території Заводського району м. Миколаєва, стосується античної доби й датується 4-3 сторіччям до нашої ери. Грабіжники розрили більше 10 тисяч квадратних метрів.

Після грабіжників ми знайшли там фрагменти кераміки, кістки тварин, череп коня тощо. Є чимало цікавих артефактів. Наприклад, амфора, якій 2400 років. На її ручці є тавро міста Акамф (Афон). Таких амфор, де є тавро, збереглося у світі близько 700. І одну з них ми знайшли в Миколаєві після грабіжників. Вони її або не помітили, або подумали, що не зможуть продати", — сказав Олександр Смирнов.

З наукової точки зору, матеріал, який виявили археологи після грабіжників, дає цінну інформацію про період, коли відбувся похід македонської армії Олександра Великого на чолі з намісником Македонії Запіріоном, про торговельні зв’язки нашого регіону з античним світом.

За словами Олександра Смирнова, унікальність цього місця в тому, що його досі не забудували сучасними спорудами. Тут збереглися і рештки давнього поселення, і частина некрополя.

«Ольвія — єдине місто античного часу, де не побудували сучасне місто. Наприклад, на території Херсонеса збудували Севастополь, Тіра – Білгород-Дністровський. „Дідова хата 1“ — це одне з сільських поселень навколо Ольвії, що також збереглося непошкодженим на території Миколаєва. І якби тут провели наукові дослідження, нас би чекали сенсації», — розповів Олександр Смирнов.

На узбережжі Чорного моря є десятки античних об’єктів , які грабують швидкими темпами.

Громадський активіст Ілля Зелінський розповів, що після розголосу, грабіжники не проводять далі руйнацію пам’ятки «Дідова Хата — 1» в Миколаєві. Від управління культури національностей та релігій Миколаївської облдержадміністрації направили документи до поліції.

«Судячи з масштабів руйнування, там працювали не 10, і не 15 людей, а значно більше. Грабували з сучасними металошукачами. Чи дізнаємося, хто це зробив? У мене скептичне ставлення. Чи не єдиний шлях зберегти пам’ятку, включити її до туристичного маршруту, що буде вести до Ольвії», – розказав Ілля Зелінський.

У Миколаєві є позитивний приклад – це городище Дикий Сад, яке за останні роки перетворилось у музей просто неба.

Джерело: Суспільне
Розділи: Культурна

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути