chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні актору Костянтину Степанкову виповнилося би 93 роки

03 червня 2021 о 14:13

Не кожен актор може похвалитися такою фільмографією, яку мав Костянтин Петрович Степанков. «Камінний хрест», «Комісари», «Вавилон ХХ», «Захар Беркут», «Дума про Ковпака», «Високий перевал», «Легенда про княгиню Ольгу», «Як гартувалася сталь», «Дорогою ціною», «Пастка». Костянтин Степанков — це ціла епоха українського кінематографа. 

За словами Ади Роговцевої, прими театральних підмостків, дружини актора, його талант повністю не був вичерпаним. Упродовж останніх років у Костя Петровича не було великих робіт у кіно. Але те, що він зробив раніше, а це понад сто ролей, — дуже багато. 

Костянтин Степанков (ліворуч) народився 3 червня 1928 року на Хмельниччині. Син православного священника, загиблого у таборах ГУЛАГу. З родиною.

Свої роботи Степанков поділяв на ті, які йому не соромно дивитися, й інші. До перших зараховував роль Ковпака з «Думи про Ковпака», Лобачова («Комісари»), Михайла з «Камінного хреста». Сьогодні важко повірити, що Степанков міг стати не актором. Адже після війни він вступив до Уманського сільськогосподарського інституту (факультет плодово-ягідної технології). Чудово вчився, займався самодіяльністю, організував драмгурток. А в 1948 році після гастролей в Умані театру імені Івана Франка Амвросій Бучма запропонував Кості Степанкову навчатися в Києві, відразу розпізнавши майбутній талант. 

Отже, 1953 року Кость Степанков закінчив Київський інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого (курс Амвросія Бучми). Із 1955 року грав у театрі імені Івана Франка, із 1968 — актор Київської кіностудії імені Довженка, і протягом 31 року — педагог і керівник майстерні Київського інституту імені Карпенка-Карого. Із 1998 року — викладач кафедри телебачення в Київському університеті культури і мистецтв. Знаковою в долі актора була й зустріч із великим Сергієм Параджановим. Актор знімався в його «Українській рапсодії» — першій, ще дипломній, і в одній із останніх стрічок — «Ашик-Керіб». Йому пощастило працювати з Василем Цвіркуновим, Іваном Миколайчуком, Леонідом Осикою, Романом Балаяном, братами Юрієм, Вадимом і Михайлом Іллєнками, Роланом Сергієнком, Леонідом Биковим, Лесем Сердюком. 

Кадр з художнього фільму «Спокута чужих гріхів» за повістю В.П. Сичевського «Вернись, Ружено» за участю К. Степанкова та Ю. Лаврова. 1979 р. Фото — Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.

Майже всі актори вважали Степанкова чудовим партнером, який давав можливість іншим виявити свої можливості. Він завжди був зібраним у роботі і націленим на цікавий результат. 

Зліва направо – В. Сичевський, К. Степанков, Л. Осика, І. Миколайчук, Ю. Іллєнко, Г. Панфілов. 1970-ті рр. Фото — Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.

Народного артиста України, кіноактора Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка Костянтина Петровича Степанкова Указом Президента України за вагомий особистий внесок у розвиток українського кіномистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність нагороджено орденом «За заслуги» II ступеня (2003). Помер видатний актор у Києві 22 липня 2004 року, похований на Байковому цвинтарі. 

За інформацією Укрінформу, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

27 грудня

Інші дати
День пам’яті Мелетія Смотрицького
(1577, Хмельницька область - 1633) — світське ім'я Максим Герасимович, письменник, церковний і освітній діяч, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
«Не віра робить Русина русином, Поляка поляком, Литвина литвином, а народження і кров руська, польська і литовська». (Мелетій Смотрицький)
Розгорнути
Народився Василь Ємець
(1890, с.Шарівка, Харківська область – 1982) – бандуриста-віртуоза, бандурного майстра, історика, письменника. На своїй бандурі виконував транскрипції творів Бетховена, Чайковського, Дворжака і мріяв поставити її поруч арфи, скрипки, піаніно.
Розгорнути