chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні легендарній Ярославі Стецько виповнилося б 92 роки..

14 травня 2012 о 08:16

Слава Стецько — українська політична діячка, журналістка, співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН. Дружина Ярослава Стецька, відомого українського націоналіста.

Емігрантка та патріотка, яка лише за 10 років до своєї смерті нарешті отримала український паспорт. Жінка–легенда — Ганна Музика (дівоче ім’я Слави Стецько) народилась на Тернопільщині у містечку Теребовля і ходила до польської гімназії.

Згадувала, як у школі їм забороняли говорити українською, тоді 12–річною заявила: «Я — українка». У 1938–му вона стала членом ОУН, у 1943 — ув’язнена німцями у Львові, а з 1944 по 1991 жила в еміграції.

Більша частина її життя пройшла в екзилі. 47 років перебувала в еміграції у Німеччині, куди потрапила під час Другої світової війни. Віддано пані Слава допомагала своєму чоловікові — видатному лідерові ОУН Ярославові Стецьку, який і проголосив Акт незалежності України у Львові 30 червня 1941 року.

Вона не була типовою «залізною леді», попри суворий голос і сувору дисципліну, згадують однодумці. Зв’язкова Романа Шухевича Дарка Гусяк каже, Ярославу Стецько не так боялись, як поважали. Їй легко вдалося організувати роботу Конгресу по всій Україні. Навіть в Одесі та Луганську, де їй випало працювати з громадськістю, не було ніяких провокацій чи виступів.

В еміграції Ярослав iз дружиною жили без паспортів — залишалися особами без громадянства. Вони прагнули бути підданими однієї держави — Незалежної України. «Як я люблю цю Україну!» — щоразу говорила Слава Стецько, коли їхала з Борисполя до Києва. «Кращої країни у світі — а я об’їздила багато, але з такими краєвидами, горами, з такою землею — немає ніде», — скаже Стецько після повернення в Україну.

... У 1969 році — Слава Стецько була ще емігранткою, і в Україні перебувала нелегально. Вона переконувала українців: вони мають знову бути в Європі. «Світ показує нам маленький Люксембург чи ще менше Монако, які процвітають, і питає: «А чого ж ви ходите бідні та голодні на своїй землі з найкращим у світі родючим чорноземом?» — звертається Слава Стецько до українців.

Після повернення на Батьківщину вона стала народним депутатом другого, третього та четвертого скликань. У парламенті Славу Стецько поважали навіть запеклі ідеологічні супротивники — комуністи. Вона змогла з прибічниці суто революційних дій стати на шлях цивілізованого парламентаризму. І ніколи не лукавила щодо головного — відданості Україні. Деякі її висловлювання актуальні й досі: «Ми б хотіли мати з Росією такі відносини, які має Німеччина з Францією — колись воювали, а зараз нормально сусідують. Ми за те, аби бути нарівні і в політичному, і в економічному, і в культурному житті. Вони мають зрозуміти: у 21 столітті не гоже імперії бути». У 2002–му, як найстарший член парламенту, вона проголошувала текст присяги нового депутатського складу.

Слава Стецько мала хворе серце, але не погодилась на операцію за кордоном. В заключенні лікарі написали: «Пацієнтка відмовилась від оперативного втручання через невідкладні справи на Батьківщині». Слава Стецько померла незадовго до 83–го дня народження. Її пронесли на руках через центр Києва. З нею прощалась уся Україна.

За матеріалами газети «Україна молода»

11 травня

Інші дати
11 травня відзначають:
  • Всесвітній день мігруючих птахів.
  • Міжнародний день астрономії.
Розгорнути
Народився Володимир Огієвський
(1890, с. Крапивна, Росія - 1979) - український вчений в галузі радіотехніки. Під його керівництвом створено першу в Україні радіомовну станцію.
Розгорнути
Народився Григорій Гельфандбейн
(1908, м. Херсон - 1993) – український літературний критик, публіцист, дослідник української літератури та театру. Автор книги "Молода поезія", біографічних нарисів про українських артистів "Д. І. Антонович", "І. О. Мар’яненко".
Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує!.. Знать, од Бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди! . . . . . . . . (Тарас Шевченко)
Розгорнути