chrome firefox opera safari iexplorer

Зашифрована латина: таємні листи Пилипа Орлика

14 липня 2021 о 14:49

Історик Олександр Алфьоров опублікував фрагмент зашифрованого листа Пилипа Орлика. Сам текст гетьман писав латиною, однак у ньому звичні слова межують із групами цифр.

Відповідний допис Алфьоров зробив на своїй сторінці у соцмережі, пише «Локальна історія».

“238 209 45...А знаєте, що це? А це так підписувався шифром гетьман Пилип Орлик! Ці цифри означають “Орлик”, – написав історик.

Він показав фото останньої  сторнінки одного із таких таємних листів  Орлика, де видно зашифрований підпис гетьмана.

facebook.com/oleksandr.alfyorov

“1713 рік! Ось вам, панове режисери і письменники, і ще один світ, зовсім іншої Гетьманщини. Можна ж обійтися без сліпців-бандуристів, що переказують таємні справи або гінців, що везуть запечатаний і всім зрозумілий таємний лист”, – підкреслив Олександр Алфьоров.

Дослідники зазначають, через переслідування агентів Петра І і мінливу позицію правителів різних держав, на яких чинив тиск московський цар, Орликові доводилося постійно переховуватися і вдаватися до таємної дипломатії.  

Він вів активне листування із Запорозькою Січчю,  Османськю імперією, кримським ханом,  представниками шведського уряду, з англійськими послами в Стамбулі і Відні. Передбачаючи, що  листи могли перехоплювати й читати агенти Петра І,  застосовував різноманітні заходи конспірації, серед яких – шифрування найважливішої інформації у листах. 

Один із листів Пилипа Орлика до короля Швеції Карла  XII СБУ розшифрувала вже у 1996 році.

Пилип Орлик застосовував передову у свій час технологію шифрування, “а сам алфавітний код складений з цілковитим знанням справи”.

У Росії цей різновид шифру опанували пізніше. Тож, підкреслюють дослідники, сумнівно, що Петро І міг довідатися про плани Орлика.

Також дослідники розповідають, коли син гетьмана Григорій Орлик прибув 1730 року до Туреччини, в першому ж короткому листі до батька просив надіслати шифри для листування.

Розділи: Унікальне

9 лютого

Інші дати
Василь Данилевич
1872 – український історик, археолог, нумізмат, музеєзнавець, учень В. Антоновича. Автор фундаментальної праці з давньої історії Київщини «Археологічна минувшина Київщини» (1925), історіографічних розвідок про Миколу Костомарова, публікацій матеріалів про численні археологічні дослідження курганів на Сумщині, слов’янських старожитностей під Харковом.
Розгорнути
Іоанна Златоуста
Опівдні ясне сонце - на ранню весну
Розгорнути
Народився Никифор Григор'єв (Григор'єв-Наш)
1883 –  педагог-просвітянин, громадський і політичний діяч, Міністр освіти в уряді УНР, директор Соціологічного інституту в Празі, керівник українського відділення радіостанції «Голос Америки». Автор праць «Історія України в народних думах та піснях», «Основи націознання», «Українська національна вдача».
Розгорнути

Новини Дивитися всі