Історик Олександр Алфьоров опублікував фрагмент зашифрованого листа Пилипа Орлика. Сам текст гетьман писав латиною, однак у ньому звичні слова межують із групами цифр.
Відповідний допис Алфьоров зробив на своїй сторінці у соцмережі, пише «Локальна історія».
“238 209 45...А знаєте, що це? А це так підписувався шифром гетьман Пилип Орлик! Ці цифри означають “Орлик”, – написав історик.
Він показав фото останньої сторнінки одного із таких таємних листів Орлика, де видно зашифрований підпис гетьмана.
“1713 рік! Ось вам, панове режисери і письменники, і ще один світ, зовсім іншої Гетьманщини. Можна ж обійтися без сліпців-бандуристів, що переказують таємні справи або гінців, що везуть запечатаний і всім зрозумілий таємний лист”, – підкреслив Олександр Алфьоров.
Дослідники зазначають, через переслідування агентів Петра І і мінливу позицію правителів різних держав, на яких чинив тиск московський цар, Орликові доводилося постійно переховуватися і вдаватися до таємної дипломатії.
Він вів активне листування із Запорозькою Січчю, Османськю імперією, кримським ханом, представниками шведського уряду, з англійськими послами в Стамбулі і Відні. Передбачаючи, що листи могли перехоплювати й читати агенти Петра І, застосовував різноманітні заходи конспірації, серед яких – шифрування найважливішої інформації у листах.
Один із листів Пилипа Орлика до короля Швеції Карла XII СБУ розшифрувала вже у 1996 році.
Пилип Орлик застосовував передову у свій час технологію шифрування, “а сам алфавітний код складений з цілковитим знанням справи”.
У Росії цей різновид шифру опанували пізніше. Тож, підкреслюють дослідники, сумнівно, що Петро І міг довідатися про плани Орлика.
Також дослідники розповідають, коли син гетьмана Григорій Орлик прибув 1730 року до Туреччини, в першому ж короткому листі до батька просив надіслати шифри для листування.