chrome firefox opera safari iexplorer

Михайлу Грушевському — 155

29 вересня 2021 о 12:30

Цього року виповнюється 155 років від дня народження українського історика, громадського і державного діяча, одного з фундаторів української державності Михайла Сергійовича Грушевського.

Михайло Грушевський народився 29 вересня 1866 року у м. Хелмі (тепер – Республіка Польща) в сім'ї вчителя. Закінчив Київський університет св. Володимира, захистив магістерську дисертацію. Потім викладав у Львівському університеті, де в 27 років став першим в Україні професором з історії України.

У Галичині, крім наукової та викладацької роботи, Грушевський активно займається громадсько-політичною діяльністю. 1908 р. переїздить до Києва, 1917-ого очолює Центральну раду, але після гетьманського перевороту емігрує.

В Україну вчений повертається в 1924 р. Створив власну наукову школу. Очолював кафедру історії українського народу при Історико-філологічному відділі, Історичну секцію з численними комісіями, археографічну комісію, науково-дослідну кафедру історії України ВУАН. 1929 року став академіком АН СРСР. Внаслідок цькування й переслідувань ученого позбавлено більшості посад. До останніх днів він продовжував працювати. Помер М. Грушевський у 1934 р. у Кисловодську. Похований на Байковому цвинтарі в Києві.

За спогадами сучасників, Грушевський мав надзвичайну працездатність. Спав 4 години на добу, увесь свій час присвячував роботі. Він починав творчий шлях саме як письменник. Однак чимало літературних текстів дотепер не друкувалися. Значний їх масив уперше було надруковано у виданні «Михайло Грушевський: Із літературної спадщини» – Нью-Йорк – Київ. – 2000.
Фото М.С.Грушевського 1917 року

Михайло Грушевський – це вчений світового рівня, творча спадщина якого вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю, універсальністю. Йому належать близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору та фундаментальна «Історія України-Руси», названа метрикою українського народу.

На переконання відомого сучасного українського історика Ярослава Грицака «велика заслуга Грушевського полягала в тому, що він першим створив національну парадигму української історії. Його найреволюційнішим твором є не багатотомна «Історія України-Руси», а невеличка стаття «Звичайна схема «русскої» історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства», яку він опублікував 1904 року… Грушевський стверджував, що лише тоді, коли буде написано історію самої України та інших націй, ergo – історію української, білоруської та інших націй, наголоси в історії Східної Європи буде правильно розставлено» /Розмови про Україну. Ярослав Грицак – Іза Хруслінська. Пер. з польської Богдани Матіяш. К. 2018. с.48/.

Пошановуючи пам'ять про великого Українця, хочеться зазначити про його коріння і зв'язок з Черкащиною. В автобіографії (1926 р.) Михайло Грушевський засвідчив: «Я походжу з давньої (звісної з ХVІІІ в.), але бідної духовної родини Грушів, пізніше Грушевських, що загніздилася в Чигиринськім повіті.

Були се переважно дячки, паламарі, але дідові мойому Федорові вдалось дійти священства і перейти під Київ, до села Лісників, і се помогло батьку мойому Сергію вийти на дорогу…».

Марина Бугеря, завідувачка відділу науково-просвітницької та виставкової роботи Черкаського обласного краєзнавчого музею

9 лютого

Інші дати
Василь Данилевич
1872 – український історик, археолог, нумізмат, музеєзнавець, учень В. Антоновича. Автор фундаментальної праці з давньої історії Київщини «Археологічна минувшина Київщини» (1925), історіографічних розвідок про Миколу Костомарова, публікацій матеріалів про численні археологічні дослідження курганів на Сумщині, слов’янських старожитностей під Харковом.
Розгорнути
Іоанна Златоуста
Опівдні ясне сонце - на ранню весну
Розгорнути
Народився Никифор Григор'єв (Григор'єв-Наш)
1883 –  педагог-просвітянин, громадський і політичний діяч, Міністр освіти в уряді УНР, директор Соціологічного інституту в Празі, керівник українського відділення радіостанції «Голос Америки». Автор праць «Історія України в народних думах та піснях», «Основи націознання», «Українська національна вдача».
Розгорнути

Новини Дивитися всі