Реформа децентралізації є поодиноким здобутком, який собі прагнуть приписати як попередня так і теперішня влада. Щоправда та реформа децентралізації, яку здійснили на практиці, суттєво відрізняється від тієї яку обіцяли і якою звітують. Але я зараз не про це. Я про історичну правду і невігластво владців. Ті, хто самопроголосив себе авторами реформи децентралізації і обґрунтування ключової ролі громад, певно ніколи не читали робіт Михайла Драгоманова.
Отож, сьогодні, в день 180-річчя Михайла Петровича Драгоманова, хотів процитувати кілька фрагментів з його творів. Так, у Передньому слові (до Громади) в 1878 році визначний політолог і публіцист зазначає:«Громада потрібна людям для того, щоб кожному було найліпше. Значить, і громада тільки тоді буде мила кожному, коли вона не неволить нікого: бути в ній чи не бути. І громада мусить бути СПІЛКОЮ ВІЛЬНИХ ОСІБ».
Згодом Драгоманов у своїй знаменитій праці «Вольный союз»-«Вільна спілка»(Женева, 1884 рік) описує вже модель держави в основі якої стоїть громада та визначає повноваження, які повинні мати центральні органи влади та місцеві громади в децентралізованій моделі організації життя. В цій політологічній праці вказані й головні цілі для українського руху:
1. Права людини і громадянина — як необхідна умова особистої гідності та розвитку;
2. Самоврядування — як основа для руху до соціальної справедливості;
3. Політична свобода — як засіб для повернення української нації в сім‘ю націй культурних.
Отож, згадуючи нині добрим словом іменинника Михайла Драгоманова, не забуваємо і про ще один важливий заповіт класика політичної думки:«Кожна людина, яка пішла з України, кожна копійка, потрачена не на українську справу, кожне слово, сказане не по-українськи, є розтрата з української скарбниці, розтрата, яка при нинішніх умовах не повернеться їй нізвідки».
Пам'ятаємо нашу історію!Шануємо великих українців!
P.S. Гордий з того, що у свій час був причетний до підготовки та видання книги «Михайло Драгоманов: автожиттєпис» у співавторстві з Віктором Коротким та Іваном Гриценком та входив до редакційної колегії видання найповнішої біблографії визначного вченого і громадського діяча — «Михайло Драгоманов. Біблографія. 1861—2011»
