chrome firefox opera safari iexplorer

Верховна Рада: вакцинуватися або закритися?

30 вересня 2021 о 16:24

Як відомо, вже тиждень діє владна заборона на проведення занять у школах та вишах, за умови невикцинування не менш як 80 відсотків вчителів чи викладачів. Як інформує сайт ОБОЗРЕВАТЕЛЬ, більшість фракцій, починаючи зі «Слуги народу», ВІДМОВИЛИСЯ надати інформацію щодо кількості вакцинованих депутатів прикриваючись Законом про доступ до публічної інформації.

Як співавтор цього Закону, здивований таким тлумаченням нашого Закону. Ба більше інформую, що ВСІ державні службовці, лікарі, вчителі та викладачі ПУБЛІЧНО інформують своїх керівників про вакцинування. Водночас ЗМІ поширили заяву одного із очільників владної фракції Михайла Радуцького про те, що вакцинування пройшли лише менше 50 відсотків народних депутатів. Нагадаю, що і Голова Верховної Ради ПРИНЦИПОВО не вакцинується.

За таких обставин Верховна Рада як вищий законодавчий орган Держави не лише порушує законодавство у царині доступу до публічної інформації, а й порушує приписи Уряду щодо вимог для проведення масових заходів під час карантину.

Отож, Верховна Рада повинна або ВАКЦИНУВАТИСЯ або ЗАКРИТИСЯ у форматі пленарних засідань до отримання 80 відсоткового порогу вакцинування.

P.S. Між іншим, Очільник МОЗ Ляшко ще раз підтвердив тезу про обов'язковість вакцинації для певних професій, зокрема для держслубовців виконавчої та місцевої влади, викладачів, вчителів…
То варто було б почати з Офісу президента, Верховної Ради та Уряду!

*ілюстрація — колаж «Слово і Діло»

7 серпня

Інші дати
Народився Пантелеймон Куліш
(1819, смт. Вороніж, Сумська область - 1897) - український письменник, драматург, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор, видавець. Автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада».
«… единственные во всем мире по своему поэтическому достоинству малороссийские песни, вспомните дивную историю Малороссии, эту поэму-историю, которая как героическая песня легла на скрижалях мира – и вы не можете не призадуматься над судьбой этого необыкновенного народа, который явился чудесным образом, как роскошный цветок посреди враждебных для него стихий…» (Пантелеймон Куліш)
Розгорнути