chrome firefox opera safari iexplorer

Свято Місцевого самоврядування зі сльозами на очах

07 грудня 2021 о 12:11

СВЯТО місцевого самоврядування із СЛЬОЗАМИ на ОЧАХ або чому ОБЕЗЛЮДНЕННЯ КРАЇНИ назвали найкращою реформою‘?! 

Сьогодні владці та дрібніші чиновники на місцях будуть вітати нас із найкращою реформою попередньою та нинішньої влад і ЩАСЛИВИМ життям народу в умовах децентралізованої України. Дійсно реформа децентралізації суттєво допомогла у фінансовому плані великим містам і ОТГ, які знаходяться поблизу Києва та низки обласних центрів. Якщо ж звернути увагу на НАЙБОЛЮЧІШІ проблеми життя людей у більшості інших сіл та невеличких містечок, куди столичні реформатори місцевого самоврядування ніколи не заїжджали, ми побачимо:

1. Створення ОТГ, яке у багатьох випадках, відбувалося не за критеріями отримання фінансової спроможності та покращення якості життя людей, а за кордонами земель місцевих поміщиків, що прогнозовано й призвело до обрання «слуг місцевих феодалів» нібито від різних партій, але за кошти однієї сім‘ї або підприємства власників землі. Тож нині, за оцінками експертів, із більш як 1 400 новостворених ОТГ фінансово спроможні бюджети мають не більш як 30 відсотків із них. 

2. Передача бюджетних організацій та установ із районної власності до власності ОТГ, від сільських і селищних рад до новостворених рад в цілому успішно завершена. Однак зміна власника та бажання вижити в умовах дефіциту бюджету призвела до суттєвого скорочення закладів культури, освіти, охорони здоров‘я, спорту. Так, за даними Державної служби статистики, за роки децентралізації закрито більш як 2 ТИСЯЧІ ШКІЛ, без врахування тих, які стали філіями опорних шкіл, а за даними Міністерства культури — лише за два останні роки закрито більш як ТИСЯЧУ БІБЛІОТЕК. Подібна статистика ОБЕЗЛЮДНЕННЯ сіл та містечок — з ФАПАМИ, амбулаторіями, лікарнями, дитячо-спортивним школами, гуртками позашкільної роботи…

3. Некомпетентність, популізм і корупційний характер діяльності керівництва багатьох ОТГ та «призначених місцевими олігархами чи забудовниками» депутатського корпусу характеризує і їхні кадрові рішення. На ключові посади старост (а нагадаю, що ВР додумалася відмінити принцип прямого обрання старост у селах) чи керівників комунальних підприємств або установ пропонуються родичі або залежні від місцевих поміщиків особи. 

4. І найсумніша новина з «полів успішної децентралізації». Рішення про заробітні плати і премії очільників ОТГ та їх підлеглих просто шокують місцеве населення. Щомісячні премії у 300-400 відсотків та доплати за реформаторство й любов до України…для «бідних голів міста, ОТГ чи району» вже стали нормою і науково обґрунтовуються та підтримуються депутатами. Щоправда, ця практика родом ще із попередніх років початку «успішної децентралізації».Можна лише уявити ступінь цинізму, коли місцеві чиновники отримують від 30 до 100 тисяч гривень на на тлі пенсій у 2 000 та зарплат у 7-10 тисяч гривень у більшості мешканці «рехформованих» сіл та містечок. 

Саме тому, нині край важливо:- реалізувати інфраструктурні проекти для створення робочих місць та щонайперше, провести ЯКІСНИЙ ІНТЕРНЕТ в кожний населений пункт для допомоги у роботі соціальним працівникам, вчителям, медикам та й загалом громадам; — переглянути територію громад з огляду на реальний стан фінансово-неспроможних ОТГ; — визначити принципи та механізми збереження або зміни цільового призначення, в разі потреби, закладів соціального та гуманітарного спрямування, а не їх ліквідації; — привести до норм чинного законодавства і здорового глузду заробітні плати та премії в системі місцевого самоврядування… 

А святкування ж доречно розпочати на наступний день після того, коли ЯКІСТЬ ЖИТТЯ людей, а не лише чиновників, у кожній новоствореній ОТГ стане на порядок вищою, аніж у попередні роки.П.С. Однак треба визнати, що реальний прорив має місце у будівництві місцевих доріг і це добре. Але сучасні європейські дороги повинні вести до сіл і містечок, де щасливо та заможньо живуть і працюють люди, а не виживають пенсіонери, навідуються на свої ділянки дачники, а представники агрохолдінгів двічі на рік по цих дорогах приїзжають, щоб посіяти і зібрати врожай.