13 січня українці традиційно святкують Щедрий вечір — переддень Старого Нового року, який у народі ще називають святом Маланки. Попри те, що сьогодні воно вважається як народним, так і частково церковним святом, своїми коріннями воно сягає ще дохристиянських часів. На відміну від сучасного Нового року святкування Маланки та дня Василя славиться своїми народними обрядами, повір’ями та багатою історією.

Правильно щедрувати та посівати допоможе «Слуханка для української малечі» — проект фонду Миколи Томенка «Рідна країна» та Національної радіокомпанії України, яку під час створення очолював Віктор Набруско. 

Аудіо-видання складається з двох частин (двох дисків): до першої увійшли українські народні казки, казки народів світу та авторські казки, які виконують народні артисти України.

На свята нам допоможе друга частина — дитячі пісеньки, веснянки, ігри, заклички, лічилки, колядки та колискові, у виконанні як іменитих артистів, так і творчих дитячих колективів. Загально у диску представлено 77 творів (20 казок та 57 музичних творів).

Як, коли і кому годиться ходити щедрувати та посівати? А також ПОСЛУХАЙТЕ, як треба співати ці обрядові пісні...

Щедрівки, як і колядки, величають господаря і членів його родини, бажають багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл тощо.

Виконуються щедрівки у вечір напередодні Старого Нового року, тобто 13 січня.

За християнським календарем — це також день преподобної Меланії. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки.

Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю – щедру. На відміну від «багатої» (що на Різдво), її можна заправляти скоромниною. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.

Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. Щедрують переважно дівчата. Проте, на Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються «водити Меланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.

Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір».

А наступного дня, на Василя, 14 січня, коли починає світати, йдуть посівати зерном.

Зерно беруть у рукавицю або в торбину.

Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких.

Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком.

Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!
На щастя, на здоров’я, на Новий рік,
Щоб вам вродило краще, ніж торік!
Коноплі під стелю, а льон до коліна,
Щоб вам, господарі, голова не боліла!
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!

Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять - тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

Посівальники завжди були бажаними гостями, їх запрошували до столу, обдаровували пиріжками, яблуками, бубликами та іншими ласощами. А найщедріше обдаровували того, хто прийшов до оселі першим.

Веселих свят!

Представлені тут та інші цікаві аудіо можна знайти у нашій «Слуханці для українських малят»