chrome firefox opera safari iexplorer

Київ чи Москва: цивілізаційний вибір людства 21 століття напередодні 80-річчя завершення Другої світової війни

17 квітня 2025 о 21:19

Триває світоглядний вибір країн світу щодо шляхів вшанування памʼяті жертв нацизму та 80-річчя завершення Другої світової війни.

Держава-терорист на чолі з міжнародним вбивцею-злочинцем Путіним включила всі можливі й неофіційні методи щодо залучення керівників держав світу на так званий парад перемоги в Москві 9 травня 2025 року. Щоб зрозуміти, який неймовірних фінансових та дипломатичних зусиль докладає путінська росія до організації цього дійства, варто нагадати, що з 2010 року путін ососбисто обгрунтовує доктрину «победы россии у Великой Отечественной войне БЕЗ УКРАИНЫ». А переписування історії Другої світової світової в інтересах партійних вождів Росії розпочав ще Сталін в 1944 році, коли показово заборонив знаменитий твір Олександра Довженка «Україна у вогні».

Ось як на цю заборону відреагував автор:

«УКРАЇНА ПОРУЙНОВАНА, ЯК НІ ОДНА КРАЇНА в СВІТІ. Поруйновані й пограбовані всі міста. У нас нема ні шкіл, ні інститутів, ні музеїв, на бібліотек. Загинули наші історичні архіви, загинуло малярство, скульптура, архітектура. Поруйновані всі мости, шляхи,розорила війна народне господарство, понищила людей, побила, повішала, розігнала в неволю. У нам нема майже вчених, обмаль майстрів. І коли я чую ОБВИНУВАЧЕННЯ за „Україну в огні“ в НАЦІОНАЛІЗМІ, як же гірко, як тоскно мені робиться на душі…»

Як бачимо, Путін продовжив справу Сталіна щодо переписування історії війни та викреслення з неї визначальної ролі України й союзників по антигітлерівській коаліції.

Яким ж циніками і фальсифікаторами треба бути, щоб заборонити навіть згадку про УКРАЇНСЬКІ ВТРАТИ і ВНЕСОК у Другій світовій війні.

Звернемося знову до «Щоденникових записів» фронтовика Олександра Довженка:

"Україна втратила під час війни тринадцять мільйонів людей. І се ще, так би мовити, з оптимістичною неточністю… Себто, коли ми додамо мільйонів два-три, то навряд чи помилимося. До Сибіру вислали ж перед війною півтора мільйона з Захілноі України, та й зараз висилають немало. А народження ввійде в норму хіба лише в 1950 році.

Відомий історик Володимир Косик у своєму дослідженні «Україна і Німеччина у Другій світовій війні» посилаючись на радянські джерела зазначає:

«У січні 1941 р. в Українській РСР проживало 41,9 мільйона осіб, з них 14 мільйонів у містах. У 1945 році на Україні проживало лише 27, 4 мільйонів, з них 7,6 мільйонів у містах.

Отже, загальні демографічні втрати становлять приблизно 14,5 мільйонів (убиті, умерлі від хвороб і голоду, евакуйовані, депортовані, мобілізовані, емігранти, втрати у природному прирості).»

Якщо ж брати до уваги прямі втрати, а це більш як 5,5 мільйонів цивільних жертв і 2,5 мільйона загиблих на фронті, то ці 8 мільйонів загиблих, тобто 19 % від усього населення  і 40 — 44% від загальних втрат у війні всього СРСР.

Інший вимір «Української» Другої світовій війни — це вклад українського народу в перемогу над нацизмом:

— понад 2,5 мільйона українців нагороджені орденами і медалями;

— 2 020 тримали звання Героїв, 32 — двічі Героїв, льотчик Іван Кожедуб — тричі Герой;

— в 4 Українських фронтах, які звільняли Європу від Гітлера українці були найчисельнішими, а в складі 1 Українському фронті воювали більш як 50 % українців;

— українці воювали проти нацистської Німеччини в складі інших армій.

В канадській — близько  45 тисяч, в США — біля 80 тисяч, польській — біля 120 тисяч, Франції — 5 тисяч, Чехословацькій бригаді Л. Свободи — більш як 50% складу…

Отож, роль тодішної  БЕЗДЕРЖАВНОЇ УКРАЇНИ, яка опинилася між двома тоталітарними режимами Гітлера і Сталіна, стала, без сумніву , ВИРІШАЛЬНОЮ в часи Другій світовій війні.

А нині, коли НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА захищає не лише свою ВОЛЮ і СВОБОДУ, а й знову захищає всю демократичну ЄВРОПУ, світ мусить чітко визначитися:

— їх місце на «параді в Москві» разом із друзями терориста путіна чи

в Києві разом із українським народом, який боронить свою свободу і незалежність.

Переконаний, що Україна повинна зібрати в Києві всіх своїх ДРУЗІВ і СОЮЗНИКІВ 8 травня 2025 року в День ПАМʼЯТІ та продемонструвати ЄДНІСТЬ ЦИВІЛІЗОВАНОГО СВІТУ в боротьбі з країною-терористом.

І нашим спільним гаслом мають стати слова:

«ПЕРЕМОГЛИ нацизм Гітлера — ЗДОЛАЄМО і рашизм путіна».

 

Микола Томенко

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі