chrome firefox opera safari iexplorer

Історія злочинів, варварства і мародерства московитів-росіян проти України: з нагоди 250-роковин руйнування Запорізької Січі

15 червня 2025 о 17:02

250 років тому, 16 червня 1775 року, за наказом Катерини II було зруйновано Запорізьку Січ, а 14 серпня цього ж року було видано Маніфест «Об истреблении Запорожской Сечи».

Ця  сумна і трагічна історія не лише типова для українсько-російських відносин, але й дуже повчальна. Отож, все по порядку.

Як відомо, Російська імперія всіляко прагнула залучити мужнє і героїчне козацтво на свій бік у часи російсько-турецьких воєн. Так,  для прикладу, напередодні чергових військових дій проти Туреччини у 1769 році Катерина II пише Кошовому отаману Петрові Калнишевському:

«Ми почитаємо (запорожців)…і при першій нагоді Височайшу нашу милость всьому нашому вірному Війську Запорожському Низовому вчинемо».

За час успішних військових дій запорожців у 1771 році було підкорено весь Крим, а протягом 1772-73 років козаки переможно воюють на Дніпрі та Дунаї. Катерина II знову нахвалює Військо Запорозьке, а Потьомкін називав Калнишевського батьком і просив записати себе козаком до Кущевського куреня. Щирі й довірливі козаки записали Потьомкіна в січовики й дали прізвисько — Грицько Нечоса за пишний парик на голові.

Після важких і кровопролитних боїв Російська імперія підписала з Туреччиною Кучук-Кайнарджийський мир 1774 року, за яким козацтво лишилося частини своїх земель та однієї паланки, які відійшли відповідно Кримському ханству та Росії.

А вже в 1775 році російська імператриця  видала наказ зруйнувати Січ та ліквідувати військо Запорозьке назавжди.

Отож, щоб підкорити Січ під орудою Текелія було зібрано більш як 70 тисяч російського війська  і ще не менш як 20 тисяч направлено на лівобережні козацькі паланки. Як діяти за таких обставин — думки на Січі розділилися: більшість була за те, щоб захищати свою волю і Січ; меншість на чолі з Калнишевським  - за те, щоб домовлятися з росіянами. Однак попри застереження меншості січовиків про те, що «у нас є батьки і діти, м@скаль їх виріже», більшість після промови архімандрита Володимира, який теж закликав не проливати братської крові, вирішила не чинити спротиву. Калнишевський з хлібом-сіллю пішов на зустріч московського війська, які нещадно були союзниками козаків.

А московити у відповідь — зруйнували Січ, пограбували і забрали всі церковні святині, цінності та архіви, а Калнишевського у кайданах відправили в Москву.

Щоправда, частина козаків, які відмовилася здаватися, рушила на Дунай.

14 серпня 1775 року Катерина II оголошує Маніфест «Об истреблении Запорожской Сечи», за яким навіть слова «запорізькі козаки» не повинно вживатися і згадуватися. Останнього Кошового отамана Петра Калнишевського вислано в Соловецький монастир, де його у вологому та холодному льоху протримали…25 років.

Після помилування 1801 року, від залишився у Соловках та проживав ще 3 роки і помер, за описами істориків, до 113 років.

Ось така повчальна історія СПІВПРАЦІ та ДОМОВЛЕНОСТЕЙ з російською ордою, яка постійно повторюється і, на жаль, нічому не вчить українців. Доведено Іловайською трагедією 2014 року.

Вивчаємо нашу історію!

Не повторюємо історичних помилок минулого!

П.С. І, насамкінець, трішки позитиву.

Я пишаюся тим, що був одним з ініціаторів та активним співучасником відродження історико-культурного комплексу «Запорізька Січ» на території Національного заповідника «Хортиця». Нині це місце, де всі відвідувачі мають можливість відчути дух козацтва, ознайомитися з його історією та традиціями й надихнутися героїчною спадщиною минулого.

 

Микола Томенко

15 травня

Інші дати
Микола Країнський
1869 –  український психіатр і психолог. Відомий працями з патології епілепсії. Першим висунув гіпотезу про захисний характер епілептичного припадку, під час якого в організмі руйнуються накопичені отруйні речовини.
Розгорнути
Микола Соловцов (Федоров)
1857 –  театральний діяч, драматичний актор, режисер; фундатор першого стаціонарного театру у Києві (1891 р., тепер Національний академічний театр руської драми імені Лесі Українки).
Розгорнути
Народився Віктор Васнецов
(1848, с. Лоп'ял, Росія - 1926) - російський живописець. Один із авторів розписів у Володимирському соборі в Києві
Розгорнути
Народився Панас Саксаганський (Тобілевич)
(1859, с. Кам»яно-Костувате, Миколаївська область – 1940), український актор, режисер, драматург і педагог школи М.Кропивницького, корифей українського побутового театру.
«Сцена…— мій кумир, театр — священний храм для мене!» (Панас Саксаганський)
Розгорнути
Народився Михайло Булгаков
(1891, м. Київ - 1940) – письменник, драматург і театральний режисер. Автор романів «Біла гвардія», «Майстер і Маргарита», «Собаче серце».
«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ». (Михайло Булгаков)
Розгорнути
Народився Павло Скоропадський
(1873, м. Вісбаден, Німеччина - 1945) - український громадський, політичний і військовий діяч, гетьман Української Держави у 1918 році.
Розгорнути
Народився Ілля Мечников
(1845, с.Мечнікове Харківська область - 1916) - український науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, імунології і мікробіології. Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 року «За вивчення імунної системи».
Розгорнути

Новини Дивитися всі