Понад 50 унікальних пісень часів національно-визвольного руху 40-50 -х років отримав проект, який досліджує історії невеликих міст та сіл Галичини — «Локальна історія». Матеріали свого часу зібрала та записала станична УПА Марія Туписяк із села Пасічна Надвірнянського району на Івано-Франківщині.

«Ці пісні потрапили до мене в дуже простий і банальний спосіб. Збираю старовинні вишиті сорочки. Один хлопець, який приніс мені таку сорочку, запропонував ще й зошит у нього купити. Старий, із повстанськими піснями написаними від руки. Купила у нього за 100 гривень. Якось так сталося, що навіть не встигла у хлопця контакти записати, тому не знаю історії звідки у нього ця збірка», — розповідає львівська колекціонерка Уляна Явна.

У старовинному зошиті трохи більше 50 пісень. Всі вони написані від руки хімічним олівцем.

"Це такий звичайний шкільний зошит. Від часу сторінки в ньому пожовтіли, і олівець трохи стерся. Цікавилась навіть серед знайомих, як можна відновити написане. Там багато пісень. Майже всі унікальні і досі мені не відомі. Лише одну пам'ятаю, бабця колись вчила «Ми гайдамаки». Сама не займаюся дослідженнями у цьому напрямку, тому зошит передала проекту «Локальна історія», — додає жінка.

Проект «Локальна історія» займається вивченням соціальної історії. Збирає речі, світлини, які виготовленні до 1960-х років. На прикладі окремого села чи містечка, звідки надходять ці артефакти, намагається дослідити життя і побут людей, зафіксувати структурні зміни у суспільстві та їхнє усвідомлення місцевими мешканцями.

«Віднайденний зошит з піснями, допоможе зберегти та врятувати від забуття пісенну традицію українських повстанців гуцульського села Пасічна», — каже дослідник Юрій Пуківський.