Вистава «Прекрасний звір у серці» в рамках фестивалю «Театральна карусель», українські кінодні, модернізована вистава “Великий льох” за Шевченком, дні української культури — і це тільки ті події, які організували українці Відня в листопаді. До цього варто ще додати кілька політичних дискусій, книжкову ярмарку, в якій взяли участь Андрій Курков та Марія Матіос, що відбулися за сприяння австрійських інституцій. Очевидно, інтерес до України є. Хто ці люди, які відвідують українські заходи та що спонукає їх приходити?
Культурний діалог у Відні
У камерному театрі Бретт, майже в самому центрі Відня, в четвер ввечері зал заповнений наполовину. Вистава «Прекрасний звір у серці», де грає народний артист України та відоме обличчя Євромайдану Євген Нищук уперше бере участь у фестивалі «Театральна карусель», яку театр Бретт організовує одинадцятий раз. Директор театру чех Людвік Кавін, який уже 20 років проживає у Відні, не приховує здивування і розчарування, що завітало досить мало людей. «Ми цього року спеціально запросили український та російський театри. Не хочемо займатися політикою, але намагаємося дати місце для культурного діалогу обом», — каже він.
Глядачі, які завітали на виставу, в основному українці, бідкаються, що було мало реклами, а в такому різноманітті пропозицій, пов’язаних з Україною, не встигаєш потрапити всюди.
На думку Людвіка, зараз тяжче заохотити європейців цікавитися українською культурою. Можливо, через кризу біженців, припускає він. Для нього навпаки — це стимул робити спільні проекти. Він вважає, що європеці та австрійці зокрема, повинні бачити, що цікавого і актуального відбувається в Україні. На жаль, брак фінансів обмежує можливості для творчості.
«Кіно, яке змушує думати»
Наступного дня в залі одного з центральних кінотеатрів Відня на відкритті кіноднів показують фільм Вікторії Трофіменко «Брати. Остання сповідь». Майже весь зал заповнений. Тут теж чимало українців, але й чутно німецьку та інші мови.
Деяких іноземців запросили українці, інші зацікавилися у події через соцмережі і рекламу.
Українки Катя та Ліля навчаються у Відні майже три роки. Сьогодні вони прийшли на кінопокази з австрійцем та румункою. «Я взагалі захоплююся кіно. Дуже цікаво відвідувати такі події, оскільки ти можеш побачити кіно, яке змушує думати. Тобто можна зрозуміти, що знімає сучасна Україна. Мені дуже сподобалися короткометражні фільми», — каже Йоханн.
Обличчя 70-річного австрійського волонтера Ервіна Пахера знає чимало українських активістів. Чоловік допомагав українським пораненим, коли ті проходили курс реабілітації у Відні. Ервін прийшов подивитися дитячу музичну комедію, оскільки хоче побачити щось позитивне, що знімає Україна. Він гадає, що Україна має наполегливо представляти себе, де тільки це можливо. «Ваша країна — дуже цікава, але європейці занадто ліниві, щоб самотужки розшукувати інформацію».
Особливість, що асоціюється з Україною
На хвилі цієї зацікавленості нашою країною потрібно заявляти про себе позитивно, вважає українська режисерка Вікторія Трофіменко. Представляти себе позитивно — це пропонувати якісний продукт, уточнила вона. На думку Трофіменко, Україна має потенціал, щоб показати себе сучасною в різних жанрах — і в балеті, і в опері, і в театральному мистецтві, і в кіно.
Такої ж думки і екс-міністр культури, актор Євген Нищук: «Ми — на шляху до сталої сформованої нації у всіх відношеннях, в тому числі і в культурі». Дуже часто великі європейські країни ототожнювали Україну з російським простором. Нищук наголошує на важливості спрямувати сили на те, щоб відкрити свою самобутність. Він оптимістично дивиться в майбутнє і вважає, що Україна перебуває в процесі використання шансу, який їй вона отримала. А для цього потрібно «віднайти свої фішки», які б у всіх асоціювалися з Україною, і популяризувати їх у світі.
