5 січня святкував би 81 рік з дня свого народження відомий поет, громадський діяч, справжній народний вчитель Микола Сом.
«Микола Данилович — не лише автор знаменитих «Колискової» та «Вишиванки», а й мій старший наставник, побратим по спільній українській справі та ініціатор низки просвітницьких заходів та культурологічних проектів, що ми спільно реалізували фондом «Рідна країна». Саме тому команда нашого фонду взялася за встановлення пам'ятника Миколі Сому на його могилі в селі Требухів на Киівщині», — повідомив засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко.
За його словами, проект та виготовлення пам'ятника зробить Творча майстерня відомих скульпторів Олеся Сидорука та Бориса Крилова.
Пам’ятник планують встановити навесні цього року.
Довідково
Микола Данилович Сом (5 січня 1935, с. Требухів Броварського району Київської області) — український поет, письменник. Лауреат літературної премії ім. Володимира Сосюри й Остапа Вишні. Член Спілки письменників України (з 1958).
Працював у газетах «Нафтовик Борислава», “Вечірній Київ”, “Друг читача”, “Слово просвіти”, в журналі “Ранок”, у видавництві “Музична Україна”, в кабінеті молодого автора Спілки письменників України. Був завідувачем відділу поезії журналу «Зміна», завідувачем літературної частини Укрконцерту.
Учителював у рідному селі та в київських школах. Працював завідувачем сектору пропаганди книжки в Київській публічній бібліотеці імені Лесі Українки. Дружив із Василем Симоненком.
Микола Сом – автор багатьох поетичних книжок: “Йду на побачення”, “Хроніка воєнного дитинства”, “Присвяти і послання”, “Сто епітафій”, книжок прози “З матір’ю на самоті” та “Як я Сталіна хоронив”, а також відомих ліричних пісень. Пісні, написані на вірші поета, звучали в кінофільмах “Коли починається юність”, “Хлопчики”, “Артист із Коханівки”, “Чорноморочка”, “Місяць травень”, “Їхали ми, їхали” та інших”.
А його мелодійною колисковою «Рученьки, ніженьки…» майже два десятки років поспіль завершувалася популярна телепередача «На добраніч, діти».
Не стало Миколи Сома 27 березня 2013 року, коли на 79-му році життя, в лікарні «Швидкої допомоги» після операції він помер.
«Без вітру не родить жито,
Без вітру вода не шумить.
Без мріі не можна жити,
Не можна нікого любить» (Микола Сом)
«Рідна країна»
