У вересні Фонд «Рідна країна» відкриє пам’ятник відомому поету, громадському діячеві та справжньому народному вчителю МИКОЛІ СОМУ.
Пам’ятник буде встановлено на батьківщині Миколи Сома, у селі Требухів Броварського району Київської області. Про це повідомив засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко.
«Микола Данилович — не лише автор знаменитих «Колискової» та «Вишиванки», а й мій старший наставник, побратим по спільній українській справі. Він довгий час співпрацював з нашим Фондом у низці просвітницьких та культурологічних проектів. Саме тому наша команда взяла на себе ініціативу встановлення пам’ятника Миколі Сому на його могилі у селі, де він народився. Це наш моральний обов’язок — пошанувати пам’ять такої ЛЮДИНИ!», — зазначив Микола Томенко.
Відкриття пам’ятника заплановане на 2 вересня.
Довідково
Igor Butenko
Микола Данилович Сом (5 січня 1935, с. Требухів Броварського району Київської області — 27 березня 2013, Київ) — український поет, письменник, вчитель. Лауреат літературної премії ім. Володимира Сосюри й Остапа Вишні. Член Спілки письменників України з 1958 р.
Працював у газетах «Нафтовик Борислава», «Вечірній Київ», «Друг читача», «Слово просвіти», в журналі «Ранок», у видавництві «Музична Україна», завідував літературною частиною «Укрконцерту», очолював відділ пропаганди Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка. Дружив із Василем Симоненком.
Протягом останніх років життя Микола Сом завідував сектором популяризації літератури Публічної бібліотеки імені Лесі Українки м. Києва.
Микола Сом – автор багатьох поетичних книжок: “Йду на побачення”, “Хроніка воєнного дитинства”, “Присвяти і послання”, “Сто епітафій”, книжок прози “З матір’ю на самоті” та “Як я Сталіна хоронив”, а також відомих ліричних пісень. Пісні, написані на вірші поета, звучали в кінофільмах “Коли починається юність”, “Хлопчики”, “Артист із Коханівки”, “Чорноморочка”, “Місяць травень”, “Їхали ми, їхали” та інших”.
А його мелодійною колисковою «Рученьки, ніженьки…» майже два десятки років поспіль завершувалася популярна телепередача «На добраніч, діти».
Важливою віхою своєї просвітницької діяльності Микола Сом завжди вважав вчителювання. Понад десять років (з 1990 року) палко та з великим задоволенням викладав українську мову та літературу, журналістику, поетику та риторику в рідній Требухівській сільській школі за своєю індивідуальною навчальною програмою, а також у київських школах № 283 та 298. Згодом Микола Сом за запрошенням районного відділу освіти ці ж уроки вів у школах усього Броварського району.
Багато уроків проводилося в столичному Будинку вчителя, в Українському фонді культури, в Публічній бібліотеці імені Лесі Українки міста Києва, де працював на посаді завідувача сектору організаційно-масової роботи з 2003 по 2013 рр., в Спілках письменників і композиторів України. Не раз світлий образ школи та школярів поставав у поетичних творах письменника:
«Питають знов, чого се я мовчу
Чом не кричу, коли кричить каміння?
Що я скажу своєму читачу?
Мій дорогий! Та я ж дітей учу
Складать слова — найвищого уміння»
Не стало Миколи Сома 27 березня 2013 року, коли на 79-му році життя, в лікарні «Швидкої допомоги» після операції він помер.
«Рідна країна»
