Неподалік Львова близько півтисячоліття тому існував населений пункт із цікавою назвою Кохавино. Інколи там траплялися дива і навколо «святого місця» виросла спочатку капличка, потім – храм, а нині – там розташовується монастир святого Ґерарда, а Кохавино стало частиною містечка Гніздичів. За радянських часів у приміщені монастиря зберігали льон, але зараз монастир відродили і він став відомим відпустовим місцем.
Кохавино сьогодні не є окремим населеним пунктом. Не зустрінете ви таку назву і на сучасний картах. Знаходиться це місце майже в центрі сучасного містечка Гніздичів Жидачівського району, що за 70 кілометрів від Львова. Тут розташований монастир святого Ґерарда, що є відомим відпустовим місцем Львівщини.
Що подивитися?
Історія цього монастиря розпочалася у 1646 році, коли власниця сусіднього села Руда Анна Войнаковська, повертаючись з Жидачева до свого рідного села побачила на одному з дубів образ Божої Матері. Перед образом зупинилися і впали на коліна і чотири коні, які везли панську карету. Коні вирушили в дорогу лише після того, як пані вийшла з карети і помолилася.
Слава про чудо швидко розповсюдилася по околицях. Неодноразово його факт підтверджували спеціальні церковні комісії. Остаточно образ було проголошено чудотворним 26 травня 1755 року.
Вже у 1680 році Тереза Виговська збудувала на місці дуба, де з'явився чудотворний образ, дерев'яну капличку, куди помістила ікону з дозволу Львівського архієпископа Констанція Липського. У 1748 році власник Руди Костянтин Виговський побудував нову простору дерев’яну церкву і помістив в ній образ Кохавинської Матері Божої. 22 червня 1755 року львівський архієпископ Вижицький переніс чудотворний образ з каплиці до новозбудованої церкви.
Навколо храму виріс монастир кармелітів. У 1780 році, його ліквідували за наказом австрійського цісаря, а парафію перенесли до сусідньої Руди. Невдовзі парафія знову повернуся до Кохавино, а монастир відродився у 1855 р. Тоді ж було відновлено давню каплицю і відреставровано чудотворний образ.
Фото: kunstlehrer.ucoz
Кількість прочан збільшувалася з року в рік, і старий дерев'яний костел вже не міг вміщати всіх віруючих. У 1868 р. було закладено наріжний камінь під новий храм, будівництво якого розтягнулося на декілька десятиліть внаслідок постійного браку коштів. Лише 30 серпня 1894 року костел було освячено, а 1 вересня відбулося урочисте перенесення до неї чудотворного образу Матері Божої, в якому взяло участь близько 30-ти тисяч паломників.
Протягом 1901 — 1902 років на місці старої дерев'яної каплиці, де з'явився, чудотворний образ, стараннями отця Яна Тшопінського звели нову муровану каплицю у неоготичному стилі. Поруч з цією стрункою красунею збудували будинок для гостей та плебанію.
Тоді ж було розширено і костел: на 13 метрів добудовано пресвітерій та збудовано дві бічні каплиці, завдяки чому храм став хрестовим у плані. 15 серпня 1912 р. в присутності 180 тисяч прочан з Галичини та, навіть, з-за кордону, відбулась коронація ікони Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської папськими золотими коронами. З 1931 р. храмом опікувалися отці єзуїти. Напередодні радянської окупації вони встигли вивезти чудотворний образ до польського міста Глевіце, де він знаходиться донині.
Фото: galleryua.com
У колишньому костелі совєти влаштували сховище льону, а згодом – інтернат для розумово відсталих дітей. Щоб стерти з пам'яті народу це чудотворне місце, Кохавино було ліквідовано, як окрема територіальна одиниця, і приєднано до містечка Гнізничів.
На початку 90-х років ХХ століття святиню передали отцям редемптористам чину Найсвятішого Ізбавителя. Зараз тут діє монастир святого Ґерарда, куди з Польщі передано копію Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. Потрохи відроджується і храм.
Чим добратися?
Залізницею найзручніше зі Львова доїжджати до монастиря спочатку до Стрия чи Ходорова, а потім приміським потягом у напрямку Жидачева до зупинки Гніздичів. Відстань від Жидачева до монастиря в Кохавино – 8 км, а зі Стрия — приблизно 25 км.
Є можливість до Гніздичева зі Львова дістатися і прямим автобусом, що відправляється із Двірцевого автовокзалу (автостанція №8).
